Порошенко проти Зеленського: хто програв, а хто посилив позиції

11 квітня кандидати на пост президента вперше мали можливість поговорити один з одним, щоправда лише в телефонному режимі. Це були, так би мовити, перші дебати між Петром Порошенком і Володимиром Зеленським.

Розстановка сил

Порошенко не має контролю на медійному полі. Підконтрольні безпосередньо йому телеканалів, 5 канал і Прямий, в загальній сукупності тримають 1,5-2% аудиторії. Зеленський отримує карт-бланш на одному з найбільш рейтингових телеканалів, охоплення аудиторії якого близько 8% (в 4-6 разів більше, ніж у Порошенка).

Петро Порошенко старанно переслідує свого опонента, намагаючись ввести його в поле свого впливу. А поле його впливу – це формалізовані та структуровані дебати, норми і правила спілкування.

Зеленський постійно шукає нові варіанти і можливості для власної реклами і просування, регулярно виходячи за загальноприйняті норми, але не порушуючи закони.

Навіть ухилення від дебатів в студійному форматі 19 квітня розглядається його командою як необов’язкова норма, яку можна трактувати не так, як це робить ЦВК.

Фактично стратегію Володимира Зеленського можна порівняти зі стратегією скіфів у війні з Дарієм. Спритні вершники постійно відступали, активно переміщалися, засипали колодязі перед наступаючою великоваговою піхотою.

В результаті армія танула і втрачала боєздатність просто в процесі переслідування, що врешті-решт унеможливило саме бойове зіткнення і призвело до відступу Дарія.

Обрана стратегія дозволяє Зеленському зберегти ядро ​​свого електорату, не вступаючи в пряме зіткнення з суперником. Очікується, що виснажений противник в результаті зайде на більш зручну для Зеленського місцевість.

Акт агресії

• Дія перша: інтервенція

Порошенко зіграв на ефекті раптовості. Однак його здивування, що Володимир Олександрович, виявляється, не може прибути до студії через відсутність в країні, було удаваним і нещирим. Президент вже двічі грав сценарій “я прийшов – тебе нема” під час процедур здачі аналізів.

Разом з тим, Петро Олексійович здійснив інтервенцію на відверто чужу для нього територію. Такі інтервенції мають тільки одну мету – придушити опір і зафіксувати успіх.

У психологічному плані це означає, що метою було показати свою силу саме в стані ворога. Даний хід сильний тим, що характер відповідної реакції (прихід Зеленського в студію 5 каналу або Прямого) не має ключового значення, так як вигідний в будь-якому випадку.

Тобто, якщо Зеленський у відповідь на демарш Порошенка прийде в студію – Порошенко отримає нарешті можливість розговорити опонента і продемонструвати його (як очікується) некомпетентність. Якщо Зеленський не прийде в студію – Порошенко отримає можливість продемонструвати слабкість і неготовність опонента відповідати на агресію і загрозу.

• Дія друга: розмова із Зеленським

У шоу-бізнесі має значення хто останній проходить килимовою доріжкою. У переговорах – хто говорить останнє слово. У бойовому зіткненні – за ким залишається поле битви.

В даному випадку переривання Зеленським розмови означає його тактичний програш. Порошенко залишився в студії після завершення розмови і пішов тоді, коли це було потрібно йому.

• Дія третя: хлопчики для биття

Роль хлопчиків для биття випала звільненому главі Одеської ОДА Степанову і прокурору Кулику. Фактично моральний тиск з боку Порошенка був настільки сильним, що ведуча неодноразово просила обох опонентів Порошенка стати ближче до нього, оскільки вони кілька разів випадали з кадру.

Почуття дистанції стало найточнішим маркером переживань учасників суперечки. Стійкість Петра Олексійовича і видавлювання опонентів за межі рингу – кращий невербальний сигнал домінування.

• Фінал

У сухому залишку вчорашня подія посилила протистояння як двох кандидатів, так і їхніх прихильників і критиків.

Порошенко освоює нові території. В даному випадку мова йде про завоювання емоційної сфери потенційних виборців.

Він зміг дати їм те саме шоу з сильними емоціями, яке до цього давав тільки Зеленський. І це дозволяє йому демонструвати більшу ефективність.

У команди Зеленського залишається все менше простору для маневру. Вони розраховують, що час працює на їхню команду і суперник просто не встигне скоротити початковий розрив в кількості голосів. Не факт, що Порошенко своїми силовими діями встигне надолужити згаяне.

Обидва кандидати тепер діють на полі емоцій і почуттів своїх прихильників і опонентів. Протестні настрої сильні, і це багато в чому визначає масовість прихильників Зеленського. Людей, що реально пишаються “мовою, армією та вірою” недостатньо для перемоги Порошенка.

При цьому все більше наростає роздратування тієї частини суспільства, яка не відчуває ні найменшого бажання брати участь в гонці озброєнь двох кандидатів. І ця частина може стати новим ресурсом для власної легітимації.

Хто ефективніше визнає емоції цієї частини виборців, той отримає додаткові відсотки голосів і відповідне визнання.

Штаб Зеленського вже активно працює в цьому плані. Їхні ролики про необхідність об’єднатися двом різним Українам, про переживання (як завжди дуже нещасних і пригноблених усіма силами зла) пересічних українців – можна вважати спробами.

Штаб Порошенка поки нічого не сказав про почуття. І це може стати великою проблемою в фіналі.

Автор: Валентин Кім, психолог.