Відпочинок в Карпатах: скільки коштуватиме тиждень у горах

Писати про власний відпочинок в Карпатах складно – ти розморений, втішений і, здається, що про гори писали всі. Але наші були настільки вдалою відпусткою, що я просто повинна поділитися, а ви – почитати, надихнутися і тоді, зрештою, поїхати.

Я завжди жила за правилом – влітку – на море, а взимку – у гори. Мій чоловік категорично з цим був не згоден і роками спокушав мене поїздкою у літні Карпати. Завдяки карантину і закритим кордонам ми таки вирушили в українські гори.

У нас було вісім днів на Прикарпатті і цього, звичайно, невимовно мало, але для початку і для маршруту, який ми обрали самостійно – цього вистачило. Два підйоми в гори, ночівля у наметі і підкорення Говерли.

Читайте: Відпочинок у горах: як зібратися у свій перший похід та скільки це коштує

Ми почали відпустку екстремально, і тільки переночувавши у Ворохті після 10 годин дороги у машині, ми пішли на гору Кукул (висота 1 539 метрів).

Ворохта дуже красива. І на відміну від Яремче – не така заповнена туристами, там за людьми і гір не видно. У селищі раніше активно займалися зимовими видами спорту, тож тут залишилися трампліни, що занепадають. А ще тут є 720 метровий зіплайн – летиш над лісом. Просто у місті стоять два з шести українських віадуків, що раніше використовувалися для залізниці. Масштаб тогочасного будівництва вражає.

Ціни у Ворохті невисокі: номер на двох від 300 грн. А грибна юшка і деруни – по 50 грн. Тут ми пробули лише перший день, тоді ночували у горах, а коли спустилися з гір, втомлені і трошки здичавілі, то вирішили, що заслужили на відпочинок вищого ґатунку і переїхали в Татарів – у готель із басейном.

Я сміялася, що басейн у горах це вже перебір, а на рецепції сказали, що риють іще більший котлован для іншого. Але це ще раз говорить про рівень сервісу в Україні – можна знайти відпочинок будь-якого рівня. Ми так натомилися після підйому на Кукул, що два дні просто не виходили з готелю – тільки насолоджувалися горами навколо.

У Татарові теж купа краси – тут беруть велосипеди на прокат і катаються цілий день, можна сплавитися річкою, покататися на конях і квадроциклах, сходити у сауну. А ще взимку звідси дуже легко і швидко доїхати до Буковелю – і головне тут влітку значно дешевше.

В нашому готелі ми порелаксували дві доби і це було не так дешево, як у Ворохті, але це того вартувало – ми сповнені сил продовжили наші дикі мандри.

Підкорення Говерли

Траса туди розкішна, окрім останніх 10 кілометрів – там вибоїни і каміння, й доїхати краще спеціальним транспортом. Бо ми ризикнули на нашому Ford і мусили зупинятися, щоб охолола коробка передач.

Це трохи збиває з пантелику, адже Говерла – одна із туристичних візитівок України, а дістатися туди так непросто – і я ж не прошу мені на гору класти трасу, хоча б до підніжжя можна нормально доїхати? Словом, такий початок мене налякав. І не дарма.

Я завжди знала, що мій чоловік ніколи не шукав легких шляхів. Але щоб це стосувалося підйому на найвищу гору країни? Там є два найпопулярніші маршрути – зелений(пологий) і синій(стрімкий). Ми обрали третій, червоний. Плюс півтора кілометри. У горах!

Ми орієнтувалися на додаток maps@me і йшли протоптаною стежкою, однак мене дуже напружувало, що поруч не було людей, хоча мали ж бути сміливці, що підкорюють Говерлу?

Декілька годин ми йшли самі, тоді почався дуже крутий підйом і ми буквально дерлися на гору, аж раптом почули голоси і зраділи, що побачимо людей! Але, виявилося, це були рятувальники. Це їхній маршрут.

Вони здивувалися, коли побачили нас і сказали записати телефон рятувальної служби і увімкнути геолокацію, щоб нас могли знайти у разі чого.

Можете собі уявити мій настрій після цього – я вже не хотіла ні Говерли, нічого! Зрештою ми видерлися на полонину, тоді піднялися на ще одну гору, Брескул, випили там чаю, бо мій настрій вже геть зіпсувався, і тоді раптом – серед хмар побачили її – Говерлу! Ось вона – просто перед нами. Ми спакували хутко речі і кинулися вперед, але підйом був дуже крутим і ми ще десь годину дерлися.

Коли дісталися вершини, то хмари розійшлися і нам відкрився неймовірний краєвид із найвищої точки України. Краса. Гордість – ми це зробили. Ми молодці. І побачили, що на вершині на сонечку спить собака. На Говерлі. На найвищій точці України. Дуже буденно.

Сповзали вниз ми теж непросто – коліна аж трусилися, але сама думка, що ми піднялися, надавала сил. Десь наприкінці нас наздогнала і перегнала собака із вершини – вона бігла у своїх справах.

Заночували ми на спортивній базі Заросляк – у підніжжя Говерли – їхати кудись не було сил, але у цьому теж є своя магія – ми були самі у величезному комплексі серед гір – магія і трошки страшно.

Читайте: Відпочинок у Карпатах восени 2020 року: куди поїхати, які цікаві місця відвідати

Культурна програма

Ми переїхали у Верховину, де відвідали музей Гуцульщина і мені дали переодягнутися у гуцулку. Я давно хотіла спробувати такий образ.

А ночувати поїхали у Криворівню – селище неподалік. Ми спинилися у садибі, що тільки цього року відкрилася і ми знову були самі – люкс, як кажуть місцеві.

Криворівню у путівниках називають українськими Афінами – вона була модним туристичним центром серед письменників і громадських діячів. Тут Коцюбинський написав Тіні забутих предків, а Параджанов – зняв.

У перший день ми сходили в музей Франка, а на другий день – у хату-гражду: тут знімали частину Тіней. Через річку – церква, де хотіли знімати, але зрештою взяли тільки ікони і фільмували у Києві.

Одне маленьке село у Карпатах – а стільки цікавого. Тут ми пробули два дні.

І звичайно у кожному з місць, де ми побували є базари. Колоритні і пахучі, де хочеш спробувати все і набрати додому гостинців.

Ми залишили цю насолоду на фінал поїздки – у Косові один із найбільших ринків в регіон. Тут тільки вишиванок три ряди. А ще різноманітні види бринзи і ряди меду, грибів і ягід, дерев’яних виробів і покривал. Ми набрали меду, сиру і купили покривало – уявіть ручна робота і всього 600 грн.

Цьогоріч ми спробували у горах все – від дикої ночівлі на вершині гори до комфорту у готелі з басейном – і цим Карпати прекрасні.

Вони підходять для туриста з будь-яким гаманцем. І найголовніше – тут зробили новесенькі траси. Ідеальні. А це все, що треба для розвитку туризму.

Я часто себе запитувала – чому всі мріють про Швейцарію, але не їдуть у Карпати? Гори, вкриті зеленою травою і гострі вершини, колоритні будиночки і соковита місцева мова, ідеальна дорога і корови із дзвіночками. Це я зараз про Карпати, а не про Швейцарію, у разі чого. Так, тут у туристичних центрах буває, як на базарі – купа всього і без смаку. Так, є таке. Але ж не усюди, а декому це може навіть подобатися.

Бюджет відпустки у Карпатах на тиждень

• 3 000 грн – бензин на машину у дві сторони;
• 200 грн – обід у Рогатині дорогою з Києва у Ворохту;
• 640 грн – готель у перший день у Ворохті (зі сніданками на двох);
• 200 грн – вечеря у Ворохті;
• 200 грн – таксі до місця підйому у гори;
• 114 грн – сир у горах;
• 300 грн – обід у Ворохті;
• 3 300 грн – третя і четверта доба у готелі з басейном (зі сніданками);
• 2 500 грн – обіди і вечері в готелі з басейном за дві доби;
• 600 грн – ночівля у спорт-комплексі під Говерлою;
• 400 грн – вечеря під Говерлою;
• 170 грн – обід у Верховині;
• 530 грн – варення із соснових шишок, чай, мило;
• 400 грн – музей Гуцульщина (квитки та книги);
• 2 200 грн – дві останні доби у готелі зі сніданками і вечерями;
• 170 грн- вечеря у Криворівні;
• 120 грн – вхід у ще два музеї;
• 80 грн – бринза;
• 750 грн – базар у Косові.

Всього: 15 854 грн на двох на тиждень.

Ще 9 800 грн – спорядження для підйому у гори і ночівлю, але це окрема стаття, бо ж це купується раз і на багато років.

Автор: Ольга Кучер – ведуча Вікна-Новини.