Закон про мову: хто спекулюватиме і чи буде спротив

25 квітня Верховна Рада України ухвалила закон про мову. За нього проголосувало 278 народних депутатів.

Закон передбачає обов’язкове використання української мови в органах державної влади, місцевого самоврядування та інших публічних сферах суспільного життя.

Якщо проаналізувати світову практику, то ми можемо відстежити, що закони про мову ухвалюють всі країни світу. Наприклад, Франція подібний закон ухвалила у 2015 році, Російська Федерація – в середині 90-х років, а у 2004 році внесла до нього зміни, в яких прописала ще жорсткіші норми та правила застосування російської мови. Це стосується й інших країн.

Чому так? Ці держави чудово розуміють, що мова – це той маркер, який єднає країну, ідентифікує поняття свій/чужий та не дає можливості зовнішнім акторам розмити внутрішню ідентифікацію нації та держави.

Це дозволяє протистояти агресивному культуралізму, агресивній контрольованій міграції або зовнішнім атакам з боку інших держав. Ухваленням мовного закону держави себе захищають.

Чи буде суспільний спротив

Ухвалений закон про українську мову не викличе спротиву серед населення. Він абсолютно оминає побутову сферу, де українці найчастіше застосовують російську мову або інші.

Якщо говорити про використання закону в школах чи інших навчальних закладах, то, за його редакцією, допускається застосування інших мов національних меншин.

Система штрафів, що передбачена мовним законом – абсолютно нормальна практика. В законі чітко прописані правила та норми використання української мови, що не дає можливості цим зловживати.

Чи спекулюватимуть на законі про мову інші країни

Очевидно, що будуть. Насамперед – Росія, Угорщина, Польща.

Але проблема в тому, що вони і раніше висловлювали агресію. Ухвалили ми закон чи ні, їхня націоналістична та шовіністична риторика не змінилася б та не припинилася б. Тому цим законом ми захищаємо свій інформаційно-культурний простір.

Автор: голова центру Ейдос, політолог.