ЗНО застаріле та недоцільне: яка повинна бути альтернатива при вступі до ВУЗу

За останні 10 років базова модель ЗНО залишається незмінною. Так, поступово змінюється зміст тесту відповідно до навчальної програми, наприклад – відбувається збільшення кількості відкритих питань, що збільшує якість оцінки знань. Але це кардинально не змінює систему оцінювання. Винятками є питання, які стосуються тимчасово переміщених осіб та мешканців Криму.

Чи потрібне ЗНО

Для початку потрібно зауважити, для чого розпочалося використання інструменту – зовнішнього незалежного оцінювання. В 2005 році було дві причини, з яких відбулося впровадження такої системи. Перша причина – подолання корупції при вступі до вищих навчальних закладів. Друга – спроба оцінки якості шкільної освіти, чим і займається Український центр оцінювання якості освіти.

ЗНО існує в Україні більше 12 років. На початку впровадження даної системи суспільство вимагало хороших знань, які можна було перевірити, тобто доброго засвоєння програми. Наприклад, людина, що добре тримала в голові факти з математики чи фізики, вважалася добре підготовленим учнем, який здатний рухатись далі.

Читайте: ЗНО в Україні: правила, поради та нововведення 2018

З тих часів дуже багато змінилось. Ми увійшли в четверту індустріальну революцію. Роботодавці істотно змінюють свої вимоги до своїх працівників.

Тепер уже недостатньо просто володіти знаннями, треба мати певні вміння, знати як співпрацювати з колективом, треба володіти цілою низкою так званих soft skills (м’яких навичок), які включають: комунікацію, колаборацію, креативне мислення та критичне мислення.

Аби дитина була конкурентоспроможна в сучасних умовах ринку праці, вона не просто повинна мати певні знання, вона має бути ініціативною, пропонувати розв’язання актуальних проблем, генерувати ідеї і перетворювати їх на продукт та мати вміння реалізувати його.

Чому ЗНО недоцільне

ЗНО – це суворі методи контролю, як під час написання самого тесту, так і при вході в приміщення, що створює стресову ситуацію. Коли відбувається сильний тиск, створюється ситуація режимності, то творчі наміри людини відсуваються на дуже далекий план.

Багато зусиль йде на те, щоби не вийти за рамки певного шаблону, адже ціна помилки стає дуже високою. При наявності такого ризику, людина не експериментує. Проте, інновації та розвиток народжуються там, де є толерантність до помилки. ЗНО вводить в страх допустити помилку і цей страх інфікує школу.

Ні для кого не є секретом, що в хороших балах ЗНО зацікавлені не просто батьки, а й директори, оскільки середній бал зовнішнього оцінювання визначає рейтинг школи. Кожного року перед тестами починається тотальний контроль з боку адміністрації школи та тиск не тільки на учнів, а й на вчителів.

В такій системі і педагог, і учень стають затиснутими в певні рамки на засвоєння окремих фактів без продукування своєї думки чи можливої проектної роботи, що є нагально потрібним в сучасних умовах.

Відбувається гальмування розвитку критичного та креативного мислення та знецінення інновацій в навчанні, які могли бути присутні протягом року.

Креативне мислення за результатами ЗНО не можна оцінити. Є певний можливий відсоток оцінки критичного мислення учня за відкритими питаннями, але він невеликий. Так само не піддається оцінці навички групової роботи, оскільки ЗНО здається тільки індивідуально. Головне, що ЗНО не можна оцінити за сучасними вимогами – вирішення проблем.

Читайте: ЗНО 2018 в Україні: не так страшно, як лякають

Є велика кількість учнів, які створюються власні проекти, роблять винаходи, захищають їх на міжнародних конкурсах – і всі вони говорять в нагальності створення моделі захисту знань та вступу до ВУЗу методом захисту власних портфоліо.

Адже в даному випадку замість того, щоб розвиватись та готуватись до одного конкурсу, який дасть реальні можливості в майбутньому, через зустрічі з людьми потрібної кваліфікації, інвесторами та можливими партнерами, він має готуватись до ЗНО та працювати на середній бал атестата.

Яка альтернатива ЗНО

На сьогодні у світі існують стандартизовані тести, але існує і альтернатива портфоліо, за яким оцінюється сума того, що учень зробив за рік.

Тобто презентація своїх досягнень, результатів, проектів, здобутків, проведених досліджень в тій чи іншій галузі.

Така модель дуже актуальна для старших класів, коли потрібно визначитись з вибором майбутньої сфери зацікавлень та професії. Це дозволило б стажуватись, отримувати певні практичні навички, дало можливість виконання певних завдань, їх презентування та розуміння того, чи дійсно в цій професії дитина зможе реалізуватись.

Сума всіх цих компонентів оформлюється як індивідуальний освітній файл, що фактично готує людину постійно робити ревізію навичок, намірів та знань для постійного розвитку.

Наразі ми маємо 12-річну систему навчання, при якій дитина буде закінчувати школу у віці 17-18 років. Це людина на порозі зрілості. І починати реалізовуватись у 18 років з нуля, або ж говорити, що після здачі ЗНО починається справжнє життя – це означає змарнувати величезну частину цього життя.

Зрозуміло, що при різноманітті думок в суспільстві потрібно до традиційної системи контролю та оцінки знань створити альтернативу. Тобто, надати абітурієнтам вибір, чи здавати традиційне ЗНО, чи у вигляді захисту свого портфоліо.

На сьогоднішній день законопроект Про повну загальну середню освіту знаходиться в розробці, що відкриває можливості на нормативно-правовому рівні ввести можливість альтернативи традиційному ЗНО.

Наразі в законі України Про освіту закладена можливість залучати досвід отриманий в неформальній освіті для доказу результатів навчання. Тобто, якщо в дитини є певні досягнення, наприклад, в галузі фізики, він може принести результати та не здавати повторно іспити при вступі до вищого навчального закладу.

Отже, сказавши “А”, варто сказати і “Б”, тобто створити канву для консолідації досвіду, знань і навичок як у рамках формальної, так і неформальної освіти.

В даному випадку дитина починає працювати на власні досягнення, на вироблення певних навичок, а не на здачу ЗНО.

Автор: експерт програми “Компетенції майбутнього”, “Освіта” аналітичного центру Український інститут майбутнього.

Читайте:  ЗНО 2018: правильні відповіді з математики