Новий образ України у світі: хто має представляти країну та як залучити туристів
Образ країни у світі є інвестицією. Саме вона допомагає просувати власні національні інтереси на міжнародній арені, формує туристичний потенціал і є своєрідним інструментом впливу.
Останнім часом позиціонування України у світі дещо змінилося. Як бачать нас іноземці та як Україна використовує можливості формування власного іміджу?
Які важелі нам необхідно застосувати, щоб розкрити туристичний потенціал, залучити інвесторів і загалом створити позитивний образ у світі, Фактам ICTV розповіла учасниця проекту Нові лідери Євгенія Беспалова.
Фото: Ievgeniia Bespalova/Facebook
У контексті сприйняття образу України, іноземців можна умовно поділити на цільові групи – бізнес, пересічні люди (туристи) та державні органи.
З огляду на власний досвід, Євгенія зізнається, є інвестори, наприклад із США, які спеціально прилітають в Україну, щоб переконатися, що тут фізично безпечно.
Інші ж думають, що на вулицях Києва відбувається треш – стріляють і бігають військові. Вони бояться їхати через безпеку, тому взагалі не розглядають країну як можливий варіант.
Більше того, в деяких компаніях служба безпеки на офіційному рівні не радить працівникам їхати в Україну.
Звичайно, після приїзду всі ці побоювання розвіюються. Але тим не менше, подібні рекомендації є, і вони існують на офіційному рівні компанії.
Фото: Dreamstime
Основний блок програми Євгенії Беспалової у проекті Нові лідери націлений саме на пересічних людей, наприклад, туристів.
Команда хоче попрацювати з Вікіпедіями – перевірити їх, проаналізувати, а також внести правильну інформацію про Україну.
Тобто, це програма саме для тих, хто цілеспрямовано шукатиме інформацію про Україну.
– З власного досвіду подорожей і спілкування з людьми можу сказати, що в різних країнах Україну сприймають по-різному.
Всюди є свої стереотипи та свої бачення, це дуже залежить від країни, – зізнається Беспалова.
У Грузії ти скажеш, що приїхав з України, тебе почнуть обіймати, у Польщі – покривлять обличчям, у Словенії – Вау, ви так далеко приїхали!
Зрозуміло, що однієї правки тексту у Вікіпедії недостатньо. Але це один із кроків.
Фото: Dreamstime
За задумом Євгенії, для проекту зберуть команду, яка щодня моніторитиме згадування України у світі. Офіційні звернення, листи, тегання у соцмережах – постійна робота на результат.
Фахові історики готуватимуть якісний контент іноземними мовами з історії України для джерел Вікіпедії.
Разом із тим, вивчатимуть локальні Вікіпедії інших країн, аби уникнути викривлення фактів про Україну.
– Ми можемо почати з того, що матиме конкретні результати тут і зараз.
Те, що ми можемо зробити з Вікіпедіями, це нелегко. Це аналітична робота з серйозним контентом. Пошук людей, які знають мови, можуть правильно написати, перевірити та вносити інформацію.
Ця робота складна, монотонна, але її можна зробити, ми її будемо робити. Ми почнемо з цього, – розповідає Євгенія.
Разом із тим, важливо розуміти, що цільова аудиторія на державному рівні також впливає на бачення двох інших категорій.
На думку Євгенії, на державному рівні Україна не має якогось певного визначення.
У нас є побоювання щодо того, що робити та як ми виглядатимемо в очах інших.
За приклад співрозмовниця наводить ситуацію з Польщею.
На її думку, країнам потрібно раз і назавжди визначитися – ми дружимо чи не дружимо, працюємо над взаємними стосунками чи ні.
– Якщо працюємо, то визнаємо, що в нашій історії були певні протистояння і перемоги.
В ході деяких із них ми навіть вбивали один одного. Так, ми це визнаємо, але ми готові працювати далі, і ми будемо дружити.
Але, якщо ми вже обираємо цей шлях, чому поляки святкують перемогу над Ярославом?
Фото: Dreamstime
– У цьому році поляки інсценують битву, красиво одягаються, повністю роблять реконструкцію подій, помпезно святкуючи перемогу над нашим Ярославом.
Хоча по суті це не є битва взагалі. Йдеться про момент, коли Святополк вирішив повернути собі Київ і пішов на Ярослава, покликавши поляків.
Тоді вони ненадовго вигнали Ярослава з Києва. Але це наша битва, перемога над нашим князем, і поляки святкують її помпезно.
Значить і ми можемо святкувати битву над Жовтими водами, коли Богдан Хмельницький розбив вхлам всю елітну армію поляків.
Водночас ми цього не робимо, бо “працюємо над стосунками”. І тоді в нас виходять подвійні стандарти, – переконана Беспалова.
На її думку, подібні питання на офіційному рівні потрібно присікати в корні.
Щоб не було так, що норку тут поставив, потім нову поставив, а тоді раз – і перейшов!
Фото: Dreamstime
Коли спілкування з іншими країнами на державному рівні буде більш жорстким, чітким і впевненим, тоді воно потроху впливатиме і на думку пересічних громадян, і на бізнес.
Разом із тим, варто розуміти, що загалом робота з іміджем досить складна та довга. Значну роль у формуванні образу відіграють дипломати, які представляють нашу державу на світовій арені.
– Мені дуже подобається ініціатива Ганни Гопко щодо більш чіткого та правильного відбору дипломатів, які є обличчям України на державному рівні.
Якби цю ініціативу прийняли та підписали закон, а також додали до неї бюджет і політичну волю, впевнена, сформувати позитивний образ країни вдалося б значно швидше.
Однак без серйозної аналітичної роботи вирішувати, скільки на це піде часу, немає сенсу, – резюмує Беспалова.