Андріан Прокіп, експерт з питань енергетики Українського інституту майбутнього
Масштабний блекаут у Центральній Азії: в чому причина та чи можливий такий сценарій в Україні
У вівторок зранку, 25 січня, одразу в трьох державах – Казахстані, Узбекистані та Киргизстані – стався блекаут, або ж масштабне відключення електроенергії.
Ці три країни Центральної Азії перебувають у єдиній енергосистемі (єдиному енергокільці). Раптове припинення електропостачання призвело до зупинки метрополітену та наземного громадського транспорту, призупинення роботи аеропортів, перебоїв з інтернетом та мобільним зв’язком, а також до перебоїв із опаленням та водопостачанням.
Факти ICTV поцікавилися в експерта з питань енергетики Українського інституту майбутнього Андріана Прокіпа, що могло спричинити блекаут у цих країнах та чи можливий подібний сценарій в Україні.
Причини раптового блекауту
Пояснюючи причини раптового масового відключення електроенергії, в Міністерстві енергетики Узбекистану заявили, що блекаут пов’язаний із великою аварією в єдиній електромережі Центральної Азії.
У пресслужбі казахського енергетичного оператора KEGOC також заявили, що відключення електроенергії відбулося через “значний аварійний дисбаланс, створений енергосистемою Центральної Азії”.
Як пояснив у коментарі Фактам ICTV експерт з енергетики Андріан Прокіп, схоже на те, що в якийсь момент стався дисбаланс виробництва і споживання електроенергії.
– Відповідно, в системі почала падати частота, і автоматика, по суті, відключила частину регіонів. Це рядова ситуація в межах позаштатних ситуацій. Коли генерація електроенергії не відповідає споживанню, починається падіння частоти в мережі. Відповідно, автоматика, для того щоб не почала каскадно падати система, по суті відключає якусь частину мережі, – розповів експерт.
Андріан Прокіп уточнив, що причиною, через яку виник дисбаланс виробництва і споживання, могла, наприклад, бути якась аварія на енергоблоці.
Чи можливий подібний сценарій в Україні
У коментарі Фактам ICTV Андріан Прокіп пояснив, що подібна ситуація в Україні не виключена. Він назвав це “абсолютно реальним сценарієм”.
Експерт звернув увагу на той факт, що в Україні недостатня кількість вугілля. Крім того, може виникнути ситуація, коли раптово припиняє роботу якийсь блок АЕС.
Наприклад, сьогодні Хмельницька АЕС відключила від енергомережі перший енергоблок через спрацювання захисту. А на Запорізькій АЕС відбулося планове відключення енергоблоку від мережі на кілька днів (для усунення газової нещільності турбогенератора).
У подібних ситуаціях, за словами Прокіпа, потужності, які раптово відключилися від мережі, потрібно чимось замістити. Наприклад, до роботи в об’єднаній енергосистемі України підключають теплові електростанції (ТЕС), які працюють у резерві.
– Чи може бути така ситуація (з блекаутом. – Ред.)? Така ситуація може бути всюди… Звичайно, що в умовах, коли в нас немає достатньо вугілля, коли газ дорогий, щоб його палити, мазуту теж немає, ніхто в гарячому резерві блоки не тримає. Відповідно, відбувається запит на аварійну допомогу. Тобто сусідня держава починає за якимось графіком постачати електроенергію. Якщо, наприклад, ніхто не може надати аварійну допомогу в такому обсязі, в якому вона потрібна, тоді справді проводиться відключення якихось споживачів або вводиться графік обмеження споживання. Ризик цього є – особливо в умовах, коли немає достатньо палива, як у нас, або коли немає в резерві генераційних потужностей, – пояснив Прокіп.
Загроза кібератак та диверсій
Коментуючи можливість блекауту в Україні внаслідок кібератаки, Андріан Прокіп наголосив, що для нашої держави це не є чимось новим, адже подібне вже відбувалося в попередні роки.
Експерт нагадав про ситуацію з Прикарпаттяобленерго. Так, у ніч на 23 грудня 2015 року російські хакери здійснили атаку на внутрішню мережу цього обленерго. Через це було вимкнено до 30 підстанцій, а близько 230 тис. жителів залишилися без світла.
Зловмисники отримали доступ до корпоративної мережі Прикарпаттяобленерго через зараження комп’ютера співробітника компанії трояном BlackEnergy.
Ще одна атака на енергосистему України сталася в грудні 2016 року. Тоді було повністю знеструмлено підстанцію Північна (с. Нові Петрівці). Залишилися без світла частина споживачів Києва та області.
Як зазначив Андріан Прокіп, позитивним моментом є те, що відтоді в Україні здійснювалася робота із захисту критичної інфраструктури енергетичних компаній від кібератак.
– Це був такий кейс, який розглядався в багатьох країнах як приклад того, якими можуть бути наслідки кібератаки на енергетичну інфраструктуру. З одного боку, вкладалися кошти і була донорська підтримка, зокрема США, щоб запобігати таким речам у майбутньому. З іншого боку, рівень інформатизації українських енергокомпаній є не таким високим. Тобто на багатьох станціях немає таких систем управління, як на сучасних станціях. І це теж виступає захистом. Але 2016 рік показує, що все ж є вразливість, – розповів експерт.
Андріан Прокіп додав, що не варто забувати й про загрозу фізичних диверсій в українській електромережі, враховуючи те, що наша держава перебуває в стані війни з Росією.
– Тобто, теоретично, можливі випадки, коли хтось просто фізично зумовлює аварію. А в умовах, коли наступного місяця ми повинні працювати кілька днів в ізольованому режимі як частина етапу від’єднання від енергосистеми Росії та приєднання до європейських енергосистем, тут не можна виключати такі диверсії з боку Росії, – заявив експерт.
Водночас Андріан Прокіп наголосив, що ймовірність такого сценарію є вкрай низькою.
А щоб убезпечити українську енергосистему від можливих загроз, потрібно захищати критичну інфраструктуру та мати достатню кількість потужностей і палива.
– По-перше, фізичний захист об’єктів критичної інфраструктури, друге – це достатня кількість генеруючих потужностей і палива. І тоді все буде гаразд, – переконаний Прокіп.
