Війна, ринкові коливання та спекулянти: чому в Україні зник бензин і коли він з’явиться

Черги на пальне в Україні виникли майже миттєво більше двох тижнів тому. Отак буває, ще вчора – на всіх заправках, наступного дня – вже черги, але ще трохи є.
А потім – приблизно те саме, що бачимо кожен день: черги, відсутність пального. В бак наливають нещасні крихти – 10-20 літрів. Плюс – спекуляція. На стелі одне, на касі – інше.
Іноді буває так, що й обіцяного – не дочекаєшся. Так сталося з моєю матір’ю – вона простояла чотири години, а пальне закінчилося за три машини до колонки.
Що ж сталося?
За словами опитаних нами експертів, рівень надходження пального на український ринок через війну різко впав.
По-перше, зникли білоруські поставки з Мозирського заводу, який, власне, і працював на українського споживача (бо ані європейцям, ані росіянам білоруський бензин не потрібний, у них є власні виробники). Зі зрозумілих причин. Припинила їх Білорусь як співучасниця путінського вторгнення.
Аналогічно виникли проблеми з поставками литовського пального, які також йшли через Білорусь.
Це дуже значні обсяги. Приблизно 85% дизельного палива, 60% бензину та майже увесь автомобільний газ завозилися або з Росії/Білорусі, або через Росію/Білорусь (казахстанський газ, литовський бензин), або ж морем з інших країн. Морський імпорт також втрачено – через блокування окупантами портів Великої Одеси.
Так, правда, якусь частину дизеля (15%), автогазу (10%), та особливо бензину (40%) ми виробляли й самі. Але наші заводи зупинилися, а потім найбільший із них – Кременчуцький НПЗ – зазнав кількох потужних ракетних обстрілів.
Утім, пальне на АЗК, які користуються поставками з даного заводу, все одно з’являлося. Можливо, це дало привід російському командуванні вважати, що завод продовжує роботу, тож учора його знову обстріляли ракетами. Всього за кілька хвиль обстрілів у завод потрапили 23 ракети. Про результати обстрілу здогадатися неважко.
Ще одна проблема – руйнування нафтобаз. Росіяни цілеспрямовано нищили нафтобази в Україні протягом останнього місяця і досягли серйозних успіхів. Звісно, дуже важко знищити нафтобазу цілком. Йдеться про знищені резервуари, і майже ніколи вони не руйнуються всі.
Але навіть у тих, які лишилися, ніхто не ризикне зберігати нафтопродукти. Адже російських диверсантів доволі багато. Хтось, хто “на ушах”, побачить, що залізничні вагони зливаються у резервуари, а бензовози стають у чергу – і одразу йде сигнал куди треба.
Це призводить до того, що торгівля відбувається “з коліс”: що привезено – те і зливається в АЗК. Що злили – те і продали.
І саме звідси ростуть всі негативні явища, які породив дефіцит: торгівля талонами або картками, довжелезні черги, спекуляція, ліміти по видачі в одні руки. Щоб отримати більше, з собою беруть кількох членів родини з каністрами, що страшенно дратує інших учасників черги.
Наприклад, я одного разу стояв у черзі 110-й, бензину було на 400 машин (8000 літрів, по 20 літрів в одні руки).
Аж ось виявилося, що у багатьох людей є каністри та родичі, і в результаті пальне закінчилося не за 300 машин після мене, а вже на мені було обмаль, і працівник АЗК пішов попереджати водіїв машин, які стояли далі в черзі, що їм може пального і не вистачити…
При цьому пальне наразі ринково вартує 40 грн за бензин та 45 грн за дизель, каже експерт паливного ринку Сергій Куюн. Навіть якщо це імпорт з ЄС.
– Це ринкова ціна. Враховуючи імпорт, вартість нафти, логістичні затрати, націнку АЗК. Я не хочу і не буду як експерт коментувати ціни у спекулянтів, які можуть сягати астрономічних цифр, – запевняє експерт.
Ціни дійсно можуть сягати навіть 100 грн – саме таку вартість блогер Владислав Антонов знайшов нещодавно на одній АЗС під Києвом.
Експерти наголошують: це – не ринкова ціна, фактично, ви платите за зекономлений час, бо на таких заправках ціни значно вищі.
Пального немає не через те, що хтось не хоче його продавати, а тому що його просто нема.
– Ми бачимо, які потреби ринку, і бачимо, скільки заходить. Це абсолютно неспівмірні величини. Заходить просто набагато менше, аніж потрібно, – зазначає Сергій Куюн.
Як везти?
В умовах закриття білоруських та російських поставок, руйнування нафтобаз, блокування Чорного моря єдиний постачальник пального, який може надійно замінити ринки – це Євросоюз. Однак є проблема.
Якщо постачальники автомобільного газу раніше працювали з ЄС і знали постачальників звідти, і процедури, як перевозити пальне з ЄС, то оператори світлих нафтопродуктів – ні. І це спричиняє труднощі.
– Вони не знали, куди їхати, як їхати, у них не було досвіду возити щось з Європи бензовозами, тим паче – залізницею! Це абсолютно новий досвід! – пояснює Сергій Куюн.
Оскільки торгівля йде з коліс, постає питання, чи закриє Європа всі потреби України. Нещодавно було анонсовано “польський маршрут” – через польські наливні потужності до України можна поставляти до 200 тис. тонн пального. Але і тут є проблеми.
По-перше, це лише 20-30% від потреб України. По-друге, це лише теоретичні потужності.
– Слід розуміти, що це лише на виході такі потужності. Треба ще знайти, що везти, як, через кого, яким чином. Плюс, потрібно розуміти, що Європа – це дефіцитний регіон з огляду на паливо, особливо якщо буде застосоване нафтове ембарго проти РФ. Вони будуть задовольняти передусім свої потреби, а потім вже – наші, – прогнозує експерт.
Він додає – є серйозні проблеми і з доставкою пального.
– Наприклад, лише 10% наших бензовозів можуть їздити в Європу, бо наразі там можна заправляти пальне в бензовоз лише так званим нижнім заливом, яким обладнані далеко не всі наші цистерни, оскільки у нас заливали по-старому, просто через люк. В ЄС так вже не можна, – констатує Сергій Куюн.
Наслідки – негативні
Реальним негативним наслідком для України від дефіциту пального буде зменшення мобільності населення, що породжує відповідні страхи.
Якщо ви стоїте у черзі кожен тиждень, щоб залити 20 літрів, то навряд чи зможете поїхати кудись в іншу область до родичів, не кажучи вже про те, щоб евакуювати людей зі східних областей, якщо ви ще своїх звідти не вивезли.
Це призводить до посилення страху, який лише стимулює попит та посилює дефіцит. Люди намагаються заправити будь-які ємності – і це дає можливості для спекулянтів.
Навіть коли бензин почне надходити, дефіцит і черги не зникнуть – люди в перший час будуть закуповувати бензин у необмежених кількостях, намагаючись залити його куди завгодно, щоб зробити запас “на чорний день”.
Крім того, всі очікують зростання вартості продуктів через логістичну складову.
– Це дуже хибне уявлення, що чим менше бензину – тим краще для міст, бо пробок нема, їздять менше. Насправді це сильно вдарить по цінах, які полізуть угору. Причому вгору вони полізуть для всіх, навіть для тих, хто принципово не їздить на авто, – зауважує блогер, адміністратор спільноти Київ Автомобільний Олексій Мкртчян.
Наслідки – позитивні
Але колись дефіцит закінчиться. Причому, відносно скоро. За оцінками експертів, черги на заправках почнуть зменшуватися вже за тижні, а остаточно кризу може бути подолано у кінці червня.
Причому, ціни навряд чи зростуть дуже сильно, і стабілізуються на рівні 40+ за літр пального – якщо податкова політика уряду не зміниться. Держрегулювання може й далі працювати – якщо більш оперативно реагуватиме на ринкові коливання. Воно лише “стереже” верхню межу та не впливає на дефіцит.
– У держави є все для розрахунку – логістичні витрати, націнки АЗК, їхні витрати, маржа… Держрегулювання кожен раз вираховує відповідно до коливань граничну ціну на пальне, – пояснює Сергій Куюн.
І тоді, коли ситуація покращиться, можна буде говорити про позитивні риси дефіциту.
По-перше, вартість пального все ж зросте порівняно із довоєнним рівнем. Заправляти по 40+, чи навіть 50 далеко не кожен зможе, тож люди більше користуватимуться громадським транспортом.
– Це буде більш відповідальне водіння, бо довоєнне водіння у Києві було вельми хаотичним. Зараз люди, коли сідатимуть в авто, думатимуть, куди вони їдуть, навіщо, чи варто туди їхати на авто, якщо це недалеко, можливо, можна пройтися. Всі нарешті почнуть рахувати, – переконаний автожурналіст Рауль Чилачава.
Урбаніст та архітектор Дмитро Макагон вважає, що більш висока вартість пального наближатиме нас у автокористуванні до європейських стандартів. Тобто – менше двигун, менше і споживання.
– У нас останнім часом забули, від кого ми залежимо в енергетичному плані, і активно везли авто зі США, які відрізняються великим апетитом! Тепер варто чекати на орієнтацію на гібриди, електро або хоча б турбовані двигуни, але не величезні атмосферники. Друга можливість – європейський сценарій із розвитком міського та міжміського транспорту. Бажаний та правильний сценарій, бо Україна – це європейська країна, – заявив архітектор.
У черзі за бензином
Ось корисні лайфхаки, що робити, а чого не варто робити у черзі за пальним, якщо ви ВЖЕ у неї встали.
- Не їдьте самі. Беріть когось із собою. Тоді ви можете відійти в туалет, поїсти, піти в голову черги, щоб дізнатися подробиці, не побоюючись лишити машину, яку треба підсувати відповідно до того, як рухається черга.
- З’ясуйте ТОЧНО, за чим стоїть черга. Можливо, це якийсь міфічний “бензовоз”, який “от-от приїде, касирка обіцяла”. Бо приїхати він може як із бензином, так і з дизелем, і ви можете отримати не те паливо, яке хочете. Стояти тоді – немає сенсу.
- Якщо пальне є, і воно таке, як вам треба, спробуйте дістатися до заправки і дізнатися, СКІЛЬКИ є пального, по скільки літрів дають, і приблизно порахувати кількість машин. Якщо у черзі 100 машин, кожному дають по 20 літрів, а всього бензину 2000 літрів, то 101-й машині він може і не дістатися. Це важливо знати, щоб розуміти: є сенс стояти чи ні. При цьому треба врахувати, що частина машин буде з каністрами – деякі люди через різні хитрощі будуть пробувати заправити явно більше ніж 20 літрів, тож довжину черги треба ще зменшувати з огляду на цю обставину.
- Якщо з вами немає нікого в машині, а вам треба поїсти, чи до туалету, чи просто дізнатися інфо на заправці, можна дати ключі від своїх “коліс” сусіду по черзі – щоб він переганяв відповідно до просування черги не тільки своє, а й ваше авто. Звісно, якщо ця людина викликає довіру. Бажано, щоб він також був сам – бо тоді втекти з двома машинами у нього навряд чи вийде. Але 100% я таке радити не можу. Приймайте рішення самі. Я пробував – все скінчилося добре. Однак всяке можливо.
- Завжди возіть із собою порожню каністру, навіть якщо ви повністю заправлені. Може бути що завгодно – можливо, ви натрапите на АЗК, де тільки зливається бензовоз, і зможете поповнити запаси.