LNG проти Газпрому: як скраплений газ з-за океану може допомогти Україні

Замало газу в трубопроводах – привезуть танкерами! Подолати енергетичну кризу Європі може допомогти скраплений газ з-за океану.
У ситуації, коли російський монополіст Газпром свідомо сушить європейський ринок, скоротивши поставки трубопроводами, зокрема через Україну, світові експортери скрапленого газу переорієнтували свої танкери з азійського на європейський ринок.
LNG-паливо з-за океану розглядають як план порятунку і на випадок імовірної повної зупинки транзиту російського газу через Україну.
Проте, як скраплений газ з інших континентів може потрапити в Україну, якщо у нас немає власних LNG-терміналів? І чи врятує скраплений природний газ нашу енергетику – читайте в матеріалі Фактів ІСТV.
Що таке LNG
LNG (СПГ) – скраплений природний газ. Його отримують на спеціальних заводах шляхом зрідження звичайного природного газу в газоподібній формі, а потім транспортують морем у танкерах-газовозах до LNG-терміналів.
Там відбувається вже зворотний процес – регазифікація, після чого скраплений газ знову переходить у газоподібну форму та потрапляє до трубопроводів.
LNG – гнучкіший варіант постачання газу, аніж трубопровідний. Адже скраплений газ можна транспортувати великими партіями – і у місця, куди важко дотягнути газопровід.
Танкери-газовози легко можна перенаправити з одного континенту на інший. І постачальників скрапленого газу на світовому ринку вистачає: США, Катар, Австралія, Норвегія, Росія тощо. Тож продавця знайти неважко, були б гроші.
Утім, аби купити скраплений газ, треба мати доступ до моря та термінал для регазифікації. А Україна свого LNG-термінала в Чорному морі поки що не має. Хоча спроби збудувати його були.
Від лижного інструктора – до сусідських терміналів
2012 року Україна підписала угоду про створення консорціуму з будівництва LNG-термінала на Одещині. Планували звести дві черги термінала (по 5 млрд кубів на рік). Перші партії скрапленого газу очікували отримати з Катару ще на початку 2015 року.
Та натомість національний проєкт завершився конфузом. Як з’ясувала преса, представник начебто іспанської компанії насправді не мав відповідних повноважень і раніше працював простим лижним інструктором.
Зрештою до будівництва термінала справа так і не дійшла.
Окрім того, реалізації проєкту завадила позиція Туреччини: вона відмовляється пропускати LNG-танкери через Босфор. Офіційна причина – дотримання правил безпеки руху через протоку. Неофіційна – власні економічні та геополітичні інтереси.
Турки могли б пропускати газовози через новий штучний канал Стамбул, який почали будувати 2021 року. Він має з’єднати Мармурове й Чорне моря і пройде паралельно протоці Босфор.
Проте завершити проєкт планують аж 2027 року. Тож раніше в Чорне море танкери не зайдуть.
Утім, LNG-термінали є в сусідніх країнах, зокрема у Польщі та Литві. І Україна може отримати скраплений газ звідти вже у регазифікованому вигляді через ГТС.
У листопаді 2019 року це довели на практиці, коли на польський термінал Свіноуйсьце прибув танкер з американським газом саме для української сторони.
А вже в лютому цього року очікується прибуття другої партії скрапленого газу з США.
Після регазифікації паливо потрапить у польську ГТС. А український покупець – компанія ERU – отримає придбане паливо на сполученні між Польщею та Україною до кінця березня.
– Це чергова поставка американського СПГ в Україну, здійснена компанією PGNiG у співпраці з ERU, яка є нашим стратегічним торговим партнером на українському ринку. Хороші відносини, побудовані роками, особливо важливі зараз, у період великої турбулентності на газовому ринку в Європі.
Завдяки інвестиціям у газову інфраструктуру, які були здійснені в Польщі останніми роками, ми можемо посилити енергетичну безпеку регіону, забезпечивши своїм клієнтам доступ до диверсифікованих джерел природного газу та можливість обрати найкращу пропозицію на ринку, – цитують у пресрелізі компаній голову правління PGNiG SA Павела Маєвського.
Трубу довелося розвернути
Крім того, українська ГТС у змозі отримувати скраплений газ через турецькі та грецькі термінали Трансбалканським газопроводом.
Є можливість постачати паливо навіть з термінала в Хорватії (на острові Крк). Зокрема, через Угорщину, звідки 1 лютого вперше в історії розпочався не віртуальний, а фізичний імпорт газу в Україну.
Номінація на імпорт природного газу з Угорщини до України 1 лютого склала 4,7 млн кубометрів, з яких близько 3 млн кубометрів – фізичні поставки.
У підсумку, порівняно з 31 січня, добовий імпорт газу з Угорщини зріс у сім разів.
Як пояснюють у Операторі ГТС України (ОГТСУ), раніше система могла працювати тільки у напрямку з України до Угорщини. Та завдяки проведеним технічним заходам була створена можливість транспортування газу в обох напрямках.
– Відкриття цього напрямку створило можливість для трейдерів організовувати постачання в Україну скрапленого газу LNG з термінала у Хорватії, – наголошує генеральний директор Оператора ГТС України Сергій Макогон.
Угорський напрямок став другим після Словаччини гарантованим маршрутом постачання газу в Україну навіть у разі повної зупинки транзиту російського газу, нагадують у ОГТСУ.
Енергетичні друзі України
Наявна газотранспортна інфраструктура дозволяє Україні отримати скраплений газ через європейські термінали. Тепер питання – в наявності самого ресурсу.
На щастя, великі постачальники LNG вже розвернули свої танкери з азійського ринку на європейський. І це суттєво знизило ціни на блакитне паливо.
На початку лютого газ на європейських біржах коштував в межах $900 за 1 тис. кубометрів.
Крім того, США не лише самі нарощують поставки скрапленого газу до Європи, а й закликають до цього конкурентів.
Як пише Wall Street Journal, у Вашингтоні просять Катар та інших LNG-гігантів направити до Європи додаткові обсяги палива в разі повномасштабного російського вторгнення в Україну та зупинки транзиту російського газу через нашу ГТС.
Руку допомоги нам простягнули й партнери по новому альянсу Україна–Польща–Велика Британія.
Зокрема, британці виділять 88 млн фунтів стерлінгів на зниження залежності України від постачання енергоресурсів з Росії. А Польща продовжить розбудову газової інфраструктури для максимізації фізичного імпорту палива з Європи до України.
– Україна зацікавлена в диверсифікації джерел постачання газу через доступ до LNG-терміналів в Польщі з метою імпорту газу. Також після введення в експлуатацію інтерконектора з балтійськими країнами, відкриття якого очікується цього року, з’явиться можливість отримувати газ з LNG-термінала у Клайпеді (Литва).
Крім того, можливість Польщі отримувати газ із Норвегії, США, Катару та інших країн сприятиме встановленню справжньої ринкової ціни на газ, – зазначає директорка з питань взаємодії з держорганами та міжнародними організаціями ОГТСУ Ольга Бєлькова.
Енергетичну співпрацю прем’єр-міністри України та Польщі обговорили на зустрічі в Києві.
Матеуш Моравецький зауважив, що Польща вже здійснює транспортування газу в Україну. Але додатково сторони домовилися про побудову газопроводу, що дасть змогу наростити обсяги газу фізичного реверсу.
– Ми говорили про якнайшвидше розширення потужностей, будівництво газопроводу, який найближчим часом зможе прокачувати великі обсяги газу, – заявив польський прем’єр, коментуючи зустріч зі своїм українським колегою.
Денис Шмигаль додав, що вони бачать перспективним зберігання природного газу польськими, європейськими компаніями в підземних сховищах газу України, а також створення технічних можливостей для імпорту газу з території Польщі, зокрема з польського LNG-термінала.
Не стане віртуального реверса – буде фізичний
Скраплений газ з-за океану, як і будь-який інший, Україна може імпортувати через розгалужену європейську газотранспортну систему.
В ГТС природний газ перемішується й не розділяється за походженням. Тому для зручності оператори газопроводів проводять взаємозаліки на кордонах, проводячи так звані віртуальні поставки.
Саме за таким принципом нині працює віртуальний реверс з ЄС в Україну.
Щоб не ганяти транзитний російський газ через кордон двічі, законтрактовані в європейських компаній обсяги залишаються в Україні, а між операторами просто відбувається взаємозалік. Це поширена європейська практика.
Однак до 2020 року Росія не дозволяла Україні нею скористатися. А тепер над Україною нависла загроза остаточної зупинки транзиту російського газу, в разі якої може зупинитися й віртуальний реверс із ЄС.
Та з допомогою своїх західних сусідів Україна зможе імпортувати газ навіть за відсутності російського транзиту. Йдеться саме про фізичний імпорт.
В ОГТСУ нагадують: на лютий 2022 року трейдери забронювали понад 195 млн куб. м потужностей для імпорту газу до України. З них 124,8 млн кубометрів (4,46 млн куб. м на добу) – з Угорщини.
Всього з Угорщини фізично можна транспортувати до 8 млн кубометрів природного газу щодоби (2,9 млрд куб. м на рік).
– Разом із наявними 27 млн кубометрів добових потужностей зі Словаччини це збільшує загальний обсяг гарантованих можливостей для імпорту газу в Україну до 35 млн кубометрів на добу, – інформує український оператор.
Тобто фізичний імпорт зі Словаччини, Угорщини та Польщі загалом (якщо поляки розширять свою інфраструктуру) може сягнути позначки в понад 17,5 млрд кубометрів на рік.
Таких потужностей Україні мало б вистачити. Потреби в імпорті до початку наступного опалювального сезону фахівці оцінюють у приблизно 13 млрд кубометрів газу.
Майже стільки можна фізично імпортувати з Угорщини та Словаччини – але за 12 повних місяців, а 13 млрд куб. м газу бажано імпортувати до початку опалювального сезону, тобто до кінця жовтня.
Щоправда, наявність такої пропускної спроможності ще не гарантує, що саме стільки палива українські компанії й закуплять. Адже спочатку треба укласти відповідні угоди та знайти на них кошти: за нинішніми цінами знадобиться шалена сума – понад $11 млрд.
Проте поява надійних маршрутів фізичного імпорту палива у випадку зупинки транзиту російського газу дозволить Україні уникнути енергетичного колапсу та вчасно підготуватися до наступного опалювального сезону.
Утім, найбажаніший сценарій для України – збереження транзиту нашою ГТС. І не лише з економічної точки зору.
Наявність транзиту – додатковий запобіжник від повномасштабного російського вторгнення.