Житло, екологія, енергетика: названо суму прямих збитків від підриву Каховської ГЕС

Підрив греблі Каховської ГЕС, який здійснили російські війська, завдав Україні прямих збитків на щонайменше $2 млрд.

Про це йдеться в першому аналізі, проведеному командою KSE Institute у співпраці з Офісом президента, Міністерством економіки, Міністерством розвитку громад, територій та інфраструктури України. KSE Institute є аналітичним підрозділом Київської школи економіки.

– Трагедія призвела до значних пошкоджень житлово-комунального сектора та енергетики, а також до значних непрямих збитків сільському господарству через втрату іригації регіону, – зазначається в повідомленні.

Які сектори постраждали

• Житлове господарство

Прямі збитки від затоплення будинків та інфраструктури сягають $950 млн. Основна частина з них – на тимчасово окупованому лівому березі Дніпра.

Теракт на ГЕС завдав значної шкоди житловому фонду населених пунктів Херсонської та Миколаївської областей. Йдеться про міста та села (49 та 31 відповідно).

На Миколаївщині вода з Каховського водосховища підтопила понад 500 приватних будинків.

А на Херсонщині через окупацію частини територій неможливо встановити точну кількість пошкоджених чи зруйнованих будинків. За попередніми оцінками, в зону підтоплення потрапили близько 20-30 тис. будинків (з них щонайменше 150 багатоповерхівок – у Херсоні).

Аналітики врахували і додаткові витрати України в $41 млн (1,5 млрд грн) на будівництво магістральних водогонів у 2023 році. Адже через обміління водосховища без водопостачання може залишитися значна частина чотирьох південних областей: Дніпропетровської, Запорізької, Миколаївської та Херсонської.

• Енергетика

Понад чверть збитків ($586 млн) повʼязані з руйнуванням Каховської ГЕС, яка мала потужність 334,8 МВт. Адже станція не підлягає відновленню.

Загальні збитки для української енергетики в KSE оцінили в $624 млн. А річні збитки державної компанії Укргідроенерго – в понад $100 млн.

На будівництво нової ГЕС потрібно близько $1 млрд.

Крім того, через затоплення втрачено електромережі, затоплено 17 автозаправних станцій та дві нафтобази.

• Транспортна інфраструктура

Збитки в цьому секторі становлять $311 млн.

Зокрема, через повінь постраждали понад 290 км доріг. Було затоплено частину доріг міжнародного та регіонального значення. Найбільших руйнувань зазнали комунальні дороги (понад 50% від загальної довжини). У перші дні після теракту вода затопила частину мостів та менших дамб у Миколаївській та Херсонській областях.

• Промисловість

Бізнес, промислові підприємства втратили щонайменше $105 млн.

– Втрати бізнесу від повені були значно зменшені тим, що через бойові дії частина підприємств релокувалися раніше або зупинилися… Постраждало в основному важке обладнання, яке не можна було транспортувати, та будівлі. Серед них великі промислові об’єкти, розташовані в Корабельному районі Херсону, – пояснили аналітики.

На Херсонщині вода затопила 28 великих промислових об’єктів на правому та лівому берегах Дніпра.

• Сільське господарство

Через знищення посівів, поголів’я худоби та риби прямі збитки становлять $25 млн.

Варто врахувати, що багато земель на Півдні України не використовувалися для сільського господарства через постійні обстріли РФ. Крім того, порівняно мала площа земель там зазнала затоплення.

Однак Каховське водосховище забезпечувало водою зрошувальні системи і тваринництво на загальній площі 584 тис. га. Тож непрямі втрати доходів для рослинництва зростуть на $182 млн на рік, а інших галузей – до $49 млн на рік.

• Екологія

Орієнтовна сума збитків становить $1,5 млрд.

Після теракту на ГЕС витекло 150 т нафти, а рівень солоності Чорного моря біля Одеси знизився майже втричі від норми.

У зоні підтоплення опинилися три природно-заповідні парки – Нижньодніпровський, Кам’янська Січ, Білобережжя Святослава, а також Чорноморський біосферний заповідник, який охороняється ЮНЕСКО.

Під загрозою опинилися Регіональний ландшафтний парк Кінбурнська коса, ділянки Чорноморського біосферного заповідника Волижин ліс, місцеві острови, регіональний ландшафтний парк Висунсько-Інгулецький.

Джерело: Київська школа економіки