Скорочення уряду та відставка міністрів: політолог пояснив, чому Зеленський думає про кадрові ротації

Фото: УНІАН

Відставки в уряді України планувалися ще 2022 року, але можливі кадрові ротації, які були анонсовані народними депутатами у п’ятницю, 19 квітня, є частиною плану президента Володимира Зеленського щодо часткового перезавантаження керівництва держави.

Про це у коментарі Фактам ICTV розповів політолог Володимир Фесенко.

Парад відставок за власним бажанням

Народні депутати Ярослав Железняк та Олексій Гончаренко, від фракцій Голос і Європейська солідарність відповідно, 19 квітня анонсували низку кадрових рішень, які назвали “парадом відставок за власним бажанням”.

Серед імен і відомств, які озвучили народні депутати, кадрові ротації можуть стосуватися:

• очільниці МінТОТ та віцепрем’єрки Ірини Верещук;
• очільника Мінінфраструктури та віцепрем’єра Олександра Кубракова;
• генпрокурора Андрія Костіна;
• міністра освіти і науки Оксена Лісового
• та ліквідації Мінкульту.

Втім, політолог Фесенко застеріг, що далеко не всі прогнози народних депутатів щодо конкретних імен справджуються.

– Можу сказати одразу, (кадрові, – Ред.) зміни будуть, це очевидно. Але щодо прізвищ ясності ще немає. Більшість прізвищ, які називають, скажімо так, вони в зоні ризику, але цей список прізвищ більший, – каже він.

За словами політолога Володимира Фесенка, президент України ще у лютому анонсував частково перезавантаження влади, частина з кадрових ротацій якої припала на перші місяці 2024 року.

– Зараз в уряді будуть лише часткові зміни, але президент вже тоді їх анонсував. Щодо генпрокурора питання тоді ще взагалі не стояло, зараз воно виникло, – каже він.

Водночас політолог відкинув пояснення відставок впливом керівника Офісу президента Андрія Єрмака, вказуючи, що у президента Зеленського є свої причини робити кадрові ротації.

– Я вважаю, що саме рішення – звільняти чи не звільняти – за президентом. Тільки президент може ухвалювати рішення щодо таких фігур, – каже Фесенко.

Крім того, політолог нагадує, що зміни в уряді планувались ще у 2022 році, що передбачало скорочення уряду та кількості міністерств.

Можлива відставка Ірини Верещук

Щодо можливої відставки Ірини Верещук з посади очільниці Міністерства реінтеграції тимчасово окупованих територій, то тут, вважає Фесенко, слід звернути увагу на обмеженість функціонала її відомства.

– Рівень і обсяг завдань, які вона має вирішувати, не відповідає посаді віцепрем’єра. Щодо статусу міністерства теж є запитання. Раніше МінТОТ було пов’язано із підготовкою реалізації Мінських угод, коли ж зараз – ситуація зовсім інакша. В перспективі, коли розпочнеться деокупація окупованих територій, потрібно буде готувати відповідні державні програми, активно займатися цим питанням, але на сьогодні це не актуально, – вважає експерт.

На думку Фесенка, навряд чи є якісь конкретні претензії до особи Верещук, тож, імовірно, їй можуть запропонувати якісь інші високі посади.

Можлива відставка Олександра Кубракова

Щодо Олександра Кубракова, то політолог вказує, що цей міністр є досить професійним менеджером, але в цього урядовця є противники як серед числа політичної опозиції, так і серед провладних політсил.

– У владі хтось незадоволений, що Кубраков занадто самостійний і не завжди виконує настанови, які йому дають, – каже політолог.

За словами Фесенка, міністр Кубраков був одним з “фаворитів президента”, але “як свідчить досвід, статус фаворита президента в більшості випадків тимчасовий”.

Водночас політолог вважає, що навряд чи відбудеться скорочення Мінінфраструктури, оскільки воно вкрай важливе для держави.

– Розділити його (міністерство, – Ред.) можна, але скоротити неможливо, – вказує він.

Можлива відставка Оксена Лісового

Щодо вказаного нардепами імені Оксена Лісового, який очолює Міністерство освіти і науки, то тут, каже політолог, він був здивований, хоча й припускає, що обговорення його відставки може бути пов’язано із скандалом із дисертацією, де було знайдено плагіат.

– Важко сказати (щодо відставки Лісового, – Ред.). Можливо, хтось знайшов іншу кандидатуру на цю посаду, – додає він.

Водночас він вказує, що це міністерство залишається стратегічно важливим для держави, оскільки питання освіти, зокрема, в дошкільних навчальних закладах, особливо під час війни, досі стоїть гостро через питання безпеки.

Можлива відставка генпрокурора Костіна

Щодо можливої відставки Андрія Костіна з посади генерального прокурора України, то Фесенко вказує, що тут можливим чинником може бути скандал щодо частих закордонних відряджень посадовця.

– Щодо генпрокурора (відставка, – Ред.) не планувалася, але Зеленського дуже дратує, коли люди на високих посадах зловживають своїм статусом, зокрема для закордонних відряджень. Один із керівників генпрокуратури вже, скажімо так, став жертвою такого зловживання, – пояснює Фесенко, вказуючи на звільнення заступника генпрокурора Олексія Симоненка у січні 2023 року.

Тому, додає політолог, тут ідеться не про ефективність генпрокурора на посаді, а, швидше, про зловживання владою. Експерт припускає, що Костін, у разі відставки, може обійняти посаду в дипломатичному корпусі, можливо навіть на рівні посла.

Скорочення міністерств

Паралельно із цим Володимир Фесенко прокоментував інформацію нардепа Гончаренка про можливу ліквідацію Міністерства культури та інформполітики.

– Якщо зараз буде ліквідовано Міністерство культури, то багато хто цього не зрозуміє. Це спровокує величезну хвилю критики, величезну. Можливо, є люди, які пропонують таке, посилаючись на досвід США, але ми – не США. Тому, якщо і є такий проєкт, то це буде помилка, – вважає політолог.

Водночас експерт припускає, що під ліквідацію чи злиття з іншими відомствами можуть потрапити МінТОТ, Мінмолодьспорту, Мінекології та Мінветеранів.

Хоча, додає він, Міністерство ветеранів є важливим відомством в умовах країни, яка веде війну, оскільки робота з ветеранами триває як зараз, так і в майбутньому, але ця діяльність також частково підпадає під функціонал Мінсоцполітики.

Коли ж Мінекології можуть приєднати до Міністерства енергетики.

Загалом, резюмує політолог, щодо кожного міністерства “є свої за і проти”, причому всі ці аргументи експерт називає вагомими.

Перезавантаження влади України

Ще на початку лютого 2024 року президент анонсував перезавантаження керівництва держави.

Вже незабаром свою посаду залишила очільниця Мінветеранів Юлія Лапутіна, а згодом і головком ЗСУ Валерій Залужний, якого змінив Олександр Сирський.

Вже наприкінці березня з посади першого помічника президента був звільнений Сергій Шефір та низка інших радників глави держави.