Таємниці бібліотеки Вернадського. Хамство, «мертві душі» та фінансові махінації
Як відбити бажання вчитися, знають у Національній бібліотеці імені Вернадського. Першокурсник Євген вражений тутешньою атмосферою та цінами за користування ксероксом та Інтернетом.
«Це трохи на монополію схоже. Нереально більше ніде скопіювати, якщо ти взяв у бібліотеці. Книжки-то винести не можна», – скаржиться студент.
Катаріна зі Швеції теж приголомшена – замість того, щоб вчитися, студенти у «Вернадці» вимушені постійно збирати дозволи.
«Там дуже багато документів, штампів, довідок. Я зайшла до бібліотеки і працювала з ноутбуком. На виході мене не хотіли випускати, тому що не було довідки на ноутбук», – розповідає Катаріна.
15 мільйонів книжок і журналів «Вернадки» ще до 2010-го мали бути доступні в Інтернеті. Однак півтора роки тому рахункова палата заявила: ідея розвитку бібліотеки зведена нанівець.
Сайт бібліотеки відтоді став якіснішим і створили електронний каталог, та в мережу викладено лише 5% книжок, а стародруки розсипаються у фондах. Перевірка КРУ 2011-го року виявила, що бюджетні гроші керівництво бібліотеки часто витрачало неефективно і не за призначенням.
Знайшли «мертві душі» – людей, які зарплати отримують, а й дня тут не працювали. Ревізія рекомендувала виправити порушення і більше книгозбірню не перевіряли.
Однак фінансові махінації тривають і досі, переконує юрист Валентина Семесько. Грошей дають більше, а їх завжди бракує. Торік виділили 60 мільйонів, цьогоріч – понад 100.
А ще тут заробляють на дозволах фотографувати матеріали та навіть вмикати ноутбук у розетку. Книжки «Вернадка» купувати не мусить: кожне нове видання сюди надсилають безкоштовно. Та в книгозбірні – ні ремонтів, ні людських зарплат, ні нормального опалення взимку. А в туалети страшно зайти.
«Нецільове використання грошей і розтрата. Держава виділяє кошти, наприклад, на заправку балонів у розмірі 600 тисяч гривень, а їх витрачають на розетки. А потім через 2 місяці просять знову ці 600 тисяч на заправку балонів», – каже науковий співробітник Національної бібліотеки України імені В. Вернадського Валентина Семесько.
Директор Олексій Онищенко значних проблем у роботі закладу не бачить. А Президія Національної академії наук, якій підпорядкована бібліотека, від коментарів ухиляється. Виявляється, пан Онищенко в Президії обіймає посаду і звідси також курує бібліотекою.
«Все за регламентом. Я знаю тих фантастів, які нафантазували, що в нас нецільове використання коштів. Не знайшли того», – заявляє директор.
Щодня до бібліотеки імені Вернадського з усієї України їздять 2 тисячі людей. Які змушені терпіти хамство, дорожнечу матеріалів і безкарність інформаційної монополії.
//Віталій Захаров, «ФАКТИ», ICTV