Бронювання працівників під час воєнного стану: як працює та що передбачає
З початком повномасштабної війни в Україні оголошена загальна мобілізація. І в українському законодавстві існує термін: бронювання військовозобов’язаних під час війни. Бронювання працівників — це надання їм відстрочки від мобілізації.
Як працює та що передбачає бронювання працівників під час воєнного стану, Факти ICTV дізнавалися у юристки Ірини Шапошнікової.
Що таке бронювання працівників
Із введенням воєнного стану та оголошенням загальної мобілізації в Україні чимало підприємств усвідомили необхідність збереження власного персоналу на робочих місцях.
Така можливість гарантована законом і передбачає, що окремі підприємства можуть забронювати певних працівників на строк до шести місяців, які не будуть мобілізовані та зможуть продовжити роботу.
Таким чином держава може зберегти баланс між захистом України та функціонуванням бізнесу.
Бронювання працівників стало доволі актуальним з початком бойових дій у 2022 році.
Наразі процедура бронювання, вимоги до підприємств та працівників, які можуть бути заброньовані, чітко визначені, хоча й не закріплені в одному документі. При цьому існує певна категорія чоловіків, для яких бронювання обмежено.
– Уряд змінив правила бронювання на початку березня 2022 року. Оформлювати бронь слід за новими нормами. Спиратися потрібно на базовий документ — постанову КМУ Деякі питання бронювання військовозобов’язаних в умовах правового режиму воєнного стану від 03.03.2022 р. №194.
В умовах воєнного стану військовозобов’язаних бронюють у порядку, визначеному саме постановою №194. Відстежувати документ слід у динаміці, адже 7 березня Уряд вже вніс зміни до постанови №194, визначивши особливості бронювання водіїв, – зазначають в Головному управлінні Держпрацi в Одеськiй областi.
Хто може забронювати працівників
Правові засади бронювання визначені у розділі V закону України Про мобілізацію, який зазначає, що бронювати працівників можна підприємству, якому встановлено мобілізаційні замовлення. Ці замовлення мають бути підтвердженні мобілізаційними планами та договорами.
Очевидно, що станом на 24 лютого 2022 року переважна більшість компаній не укладали відповідні договори та не мали державних мобілізаційних замовлень.
– З цих чи інших причин із введенням воєнного стану Кабінет міністрів України ухвалив постанову від 3 березня 2022 року №194 Про деякі питання бронювання військовозобов’язаних в умовах правового режиму воєнного стану, яка значно спрощує вимоги до підприємств в процедурі бронювання, – зазначає Шапошнікова.
Юристка додає, що бронювати працівників можуть лише ті організації, які задовольняють потреби ЗСУ, інших військових формувань, населення.
Яких працівників можна забронювати
Держава висуває до працівників, які підлягають бронюванню, цілу низку вимог:
- бронювати можна лише військовозобов’язаних осіб;
- до бронювання допускаються тільки наймані працівники – забронювати вдасться лише осіб, які працюють у компанії на підставі трудового договору або контракту;
- забронювати можна тільки осіб, які раніше проходили військову службу.
Утім, якщо чоловік має дефіцитну військово-облікову спеціальність (певні ракетні, артилерійські, танкові, радіотехнічні, мінні та протимінні або інші спеціальності), його не зможуть забронювати.
– Конкретну військово-облікову спеціальність, яку присвоєно працівнику, слід шукати у військовому квитку, – зазначає Шапошнікова.
Забронювати також неможливо тих осіб, які мають відстрочку від призову на час мобілізації та воєнний час.
Як відбувається бронювання працівника
– Процедура бронювання є багатоетапною, втім, для підприємства порядок дій чітко визначений. Як показує практика, бронювання не заперечується державними органами, основне завдання підприємства – чітко слідувати затвердженим формам документів та вказівкам певних регуляторів, – каже Шапошнікова.
Перше, що має зробити компанія – скласти пропозицію щодо бронювання.
– Передусім компанії слід сформувати список осіб, які вона бажає запропонувати до бронювання, – зауважує Шапошнікова.
Що необхідно подати у списку:
- найменування органу, якому подаються пропозиції;
- персональні дані працівника;
- посада;
- військове звання та військово-облікова спеціальність працівника;
- назва та місцезнаходження компанії;
- назва територіального центру комплектації та соціальної підтримки (військкомату) за місцезнаходженням роботодавця і місцем військового обліку працівника.
При підготовці пропозицій підприємству необхідно визначити коло осіб, які пропонуються до бронювання, з огляду на необхідність виконання таким підприємством завдань із задоволення потреб ЗСУ, військових формувань чи населення.
Друге – направлення пропозицій уповноваженим органам.
– Підготовлені пропозиції доповнюються супровідним листом довільної форми, в якому слід належно обґрунтувати виконання підприємством завдань із задоволення потреб Збройних сил, інших військових формувань, населення з відповідним підтвердженням. Як свідчить лист Мінекономіки, таким підтвердженням може бути рішення Кабінету міністрів України чи певних військових адміністрацій, укладений договір тощо, – зауважує Шапошнікова.
Однак на практиці, у разі відсутності таких рішень чи договорів, доказами також слугувати й листи від державних адміністрацій про участь підприємства у задоволенні потреб населення чи військових формувань.
Третє – схвалення пропозицій низкою державних органів.
Узгодження пропозицій здійснюється певними державними органами. Спершу – військовою адміністрацією. Відповідний орган погоджує пропозиції із Міноборони. Зрештою, кінцевим органом погодження є Мінекономіки, яке ухвалює остаточне рішення.
Четверте – ухвалення рішення про бронювання.
Рішення про бронювання ухвалюється Мінекономіки протягом одного робочого дня, про що повідомляється Міноборони та інші органи у ланцюжку погодження шляхом направлення копії такого рішення.
– Саме ухвалене рішення Мінекономіки, зокрема витяг із відповідного наказу, є підтвердженням надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та на воєнний час строком до шести місяців, – резюмує Шапошнікова.
