Як українкам народжувати в Польщі. Досвід Юлії з Київщини

Фото: Depositphotos

12 березня 2022 року родина Абрамчуків перетнула кордон України з Польщею. Цьому передувала триденна дорога з Миколаївщини на Волинь, потім застуда вагітної мами і старшого синочка. І ось, коли все це залишилося позаду, Юлія з сином в’їхали у Польщу.

 – Ми швидко перетнули кордон, довго не стояли, – розповіла Юлія Абрамчук. – Нас одразу ж зустріли волонтери. Вони були всюди. Нас годували гарячою їжею, надавали товари першої необхідності, допомагали порадами. Я була на 30-му тижні вагітності, і нервувала, як воно все буде далі. Та атмосфера взаємодопомоги, доброзичливість поляків, що допомагали нам, заспокоїла.

Юлія з синочком зупинилися у родичів в місті Бидгощ. Перше, що потрібно було зробити, так це стати на облік у лікаря-гінеколога, адже Юлії невдовзі народжувати.

Вона за порадою родички звернулася до тієї ж клініки, де та обслуговувалася. Знайшли україномовну гінекологиню, яка почала спостерігати за вагітністю Юлії.

Спочатку довелося заново здати всі аналізи, щоб лікарка мала своє уявлення про стан вагітної жінки.

Клініка була приватною, але народжувати Юлія вирішила в державному медзакладі. Тим більше, що лікарка працювала і в державному шпиталі також. Вона навіть сказала Юлії: якщо буде народжувати у п’ятницю, то вони неодмінно зустрінуться.

– Народжують у Польщі жінки з тими лікарями, що чергують у цей час, – розповіла Юлія. – Ні з ким не треба домовлятися, лягати напередодні до лікарні, викликати лікаря з дому, якщо він не на чергуванні. Все це дуже заспокоює жінку.

До пологового слід діставатися самотужки. Швидку на доставку породіллі у лікарню не викликають. Ось чому важливо обирати лікарню поблизу помешкання.

Що потрібно взяти із собою, коли їдете до пологового:

• засоби особистої гігієни;
• одяг мамі;
• одяг дитині;
• підгузки;
• вологі серветки;
• засіб під підгузки (бепантен чи присипку);
• вода.

 – Зустрітися зі своєю лікаркою не вдалося, тому що перейми почалися 30 травня, з понеділка на вівторок, о першій ночі, – розповіла Юлія. – Ми вирушили до пологового. Це вже другі пологи, і я була спокійна. Зі мною поїхала і залишилася в лікарні Поліна, дружина чоловікового брата.

Коли дісталися клініки, лікарі зустріли жінку доброзичливо, оглянули і дозволили народжувати самостійно, тому що під час перших пологів Юлії робили кесарів розтин.

Юлія Абрамчук. Маленьке диво

 – Перейми тривали більше доби. Отже, наступного дня мене передали новій бригаді медиків,  – продовжила розповідь молода мама. – І хоча спочатку все йшло добре, наприкінці дитинка все ж не опустилася, тож медики вирішили робити кесарів розтин. Після того як синочок народився, мені дали його поцілувати, загорнули і передали Поліні. Вона перша, хто тримав його на руках.

Після народження немовляті одягнули на ручку браслетик, на якому вказані ім’я та прізвище мами, її PESEL та дата народження.

 – Дитину після цього забрали, щоб зважити, обміряти і оглянути. Мене у цей час зашивали і везли до палати. Туди ж принесли і синочка. У палаті нас було троє: дві полячки і я. Діти перебували з нами.

Палата затишна, з окремим санвузлом, в якому є душ.

Кожного дня на обхід приходив головний лікар. Спілкувався з мамами, педіатр оглядав маленьких. Персонал завжди усміхнений і готовий допомогти жінкам в усьому.

В пологовому маленькому зробили два щеплення: перше проти гепатиту В, а потім – БЦЖ. Вакцини безоплатні. Також видали книжечку, куди будуть вписувати всі подальші щеплення.

Через три дні Юлію виписали. Вона зателефонувала у найближчу поліклініку, повідомила, що є новонароджена дитина за такою адресою, і наступного дня прийшла патронажна медсестра, а через три тижні її з сином запросили на прийом, щоб оглянути, зважити і познайомитися з новонародженим.

Які документи видають

При виписці дають два документи: для мами і окремо для дитини, що вони здорові, і виписують їх із лікарні.

Свідоцтво про народження потрібно робити окремо.

 – Зазвичай мама разом з татом подають акт шлюбу, але у нас його не було при собі, і тато дитини не в Польщі. Тоді запитали, чи є свідоцтво про народження старшого сина, і чи тато то й же, – пояснила Юлія. –  Ми його віддали на переклад, переклад має бути завірений нотаріусом.

Трошки пізніше молода мама записалась на прийом до уженда, щоб подати документи на свідоцтво про народження для малюка.

Матеріал підготовлений за підтримки Міжнародного фонду Відродження у межах проєкту Українці у Польщі. Матеріал відображає позицію авторів та не обов’язково збігається з позицією Міжнародного фонду Відродження.