Монети вартістю в мільйони: скарб ХI століття на Житомирщині
Унікальний скарб, а це монети часів Володимира Великого, які днями знайшли на Житомирщині – вже у міському краєзнавчому музеї. Наразі триває процедура передачі грошей, які використовували майже тисячу років тому, державі.
За законом речі, які мають історичну або культурну цінність належить саме Україні. Все це незалежно, від того хто і де знайшов скарби.
Читайте: Кубок і печатка князя: топ-5 знахідок археологів у Меджибізький фортеці
На Житомирщині чоловік випадково знайшов 32 срібні монети часів Володимира Великого. Вчені кажуть, що це перша подібна знахідка за останні 200 років. Знайдені монети датовані XI століттям і карбувались виключно для тогочасної князівської верхівки.
Нині монети в міському краєзнавчому музеї в очікуванні реставрації. Сюди їх після передачі скарбу державі доправили в супроводі охорони. Фахівці запевняють, що таку процедуру проводять уперше. Бо зазвичай такі знахідки просто продають чорним колекціонерам.
Тож Сергій, який знайшов монети біля свого селища Городниця, створив одразу декілька прецедентів в Україні. 32 монети просто посипались йому в руки, коли він набирав пісок у лісі для власних потреб.
А вже наступного дня археологи розшукали ще шість срібників. Виявилось, це перші українські гроші часів Володимира Великого та його пасинка Святополка. Деякі були в обігу ще 1019 року. На той час це була непогана сума, за них можна було купити, до прикладу, півсотні курей, кажуть історики.
Сучасна вартість знахідки може сягати декількох мільйонів гривень. Скільки отримає Сергій за свій гідний вчинок юристи поки не оголошують, оскільки винагороду визначатимуть у Мінкульті.
Та поки держава не може гарантувати гідну виплату за знайдені національні скарби, вони ніколи не потраплять до вітчизняних музеїв. Навіть попри те, що є виключно власністю держави, незалежно хто і де виявив знахідку.
Під замком XIV-XV століття у Луцьку знайшли підземні кімнати
У Луцьку під вежею князів Чарторийських виявили підземні кімнати. Їх знайшли під час реалізації проекту Нове життя старого міста: ревіталізація пам’яток історико-культурної спадщини Любліна та Луцька.
Він здійснюється в рамках Програми транскордонного співробітництва Польща-Білорусь-Україна 2014-2020.
У міськраді зазначили, що про ці приміщення не було раніше відомо і описи кімнат в історичній літературі відсутні.