Перші жертви Революції гідності: від Нігояна до Вербицького

Рівно три роки тому Беркут почав розстрілювати активістів Революції Гідності вже не гумовими кулями, а бойовими набоями. Тоді, на вулиці Грушевського, першими загинули Сергій Нігоян та Михайло Жизневський. Ще один майданівець Роман Сенник помер за три дні в лікарні.

Режим Януковича нав’язував міф, що на Майдані лише радикали із західної України – однак перші жертви довели – на протест вийшли люди з різних регіонів країни, і не лише українці. Рівно три роки тому на Майдан із боїв на грушевського не повернулися білорус із УНСО Михайло Жизневський та Дніпропетровець Сергій Нігоян.

Львів’янина Юрія Вербицького, якого викрали з лікарні, знайшли мертвим 22 січня в лісі поблизу села Гнідин Бориспільського району.

Ці смерті перших трьох героїв небесної сотні обєднує одне – відсутність покарання винуватцям страшного злочину. Це й обурює учасників Революції гідності й родичів вбитих. І найкращою даниною пам’яті від нинішньої влади всім загиблим  будуть тюремні терміни  – як тим хто натискав на курок, так і верхівці режиму Януковича.

До слова, марш до річниці Революції Гідності завершився бійками в Черкасах.