10 причин поїхати в Домінікану

1. Насамперед – хоч раз у житті відчути, що таке літо взимку. Для людини, яка звикла бачити природний стан речей, принаймні  літо – влітку, а зиму – взимку,  це пізнавально й екзотично. Причому мені пощастило перелетіти майже 50-градусний температурний режим – вилетіла з Києва за -18,  а прилетіла в Санто-Домінго у +30.

2. Побачити фарби Атлантики й Карибського моря, які, доки не звикнеш, викликають просто дитячий захват. Лазуровий колір настільки глибокий і настільки аж до непристойності неприродний, що спочатку здається ніби ти у зафотошопленому кадрі. Ще одне неповторне тактильне враження викликає тутешній пісок, який нагадав мені вершкове масло! Не смійтеся – його зернистість така дрібна, що коли його накриває хвиля, він стає схожим на масло – м’яким і однорідним. Ходити по ньому босоніж – суцільне і невимовне задоволення.

3. Відчути себе талановитим фотографом. Тут кожен кадр – шедевр, тому клацайте без упину і викладайте. Природа подбала і про це. Кажуть, саме в Домінікані знімали один із роликів легендарного батончика Баунті. Офіційного підтвердження цьому немає, але пейзажі острова Саона з нахиленими пальмами, лазуровими хвилями та білосніжним піском точно нагадують кадри відомої реклами.

4. Освіжити та отримати нові географічні знання – Домініканська республіка розташована на острові Гаїті. На острові є держава Гаїті і держава Домініканська республіка. Домініканцям не подобається, коли кажуть, що вони живуть на Гаїті, тому острів між собою називають Іспаньйола. Це відлуння колоніального минулого та нашестя іспанців на чолі з Колумбом.

5. Домінікана – один зі світових лідерів експорту тростинного цукру та какао-бобів (причому місцевого шоколаду тут не знайти – все вирощене вони продають продають у Швейцарію, Італію, США). Тут потужне виробництво рому, сигар, величезні плантації авокадо, ананасів, бананів, манго, папаї тощо. Як ви правильно зрозуміли – все це практично цілий рік на столі у туриста.

6. Тому ось ще одна причина – наїстись фруктів взимку.

Дивіться також

Відпочинок в Карпатах: скільки коштуватиме тиждень у горах

7. Ну де вам ще накриють стіл із шампанським посеред моря? Раз у житті можна випити келих ігристого з рук темношкірого домініканця в білих рукавичках та з білосніжною посмішкою. А потім опустити очі додолу й побачити морську зірку. З води її краще не діставати – заборонено, але можна, наче мимохідь, доторкнутися в морі. Вона  ніжно лоскотатиме своїми щупальцями твої руки, і ти вихопиш неймовірні секунди єднання з природою.

Загалом уся ця картинка в комплексі – лазурове Карибське море, накритий стіл, морські зіркі на дні і сонце, яке трохи сховалось за хмарку, – ніби з фільму, який здобув Оскар за спецефекти. Якоїсь миті навіть здалося, що ти у спеціальній  декорації, бо таке неприродне чи то пак – надприродне в природі я вперше відчула саме тут.

8. Побувати в раю для любителів гуакамоле – його тут виставляють цілими мисками, біля яких, немов веселка, кольорові цільнозернові чіпси, обов’язково з натуральних фарбників. Одразу згадуєш ціни на гуакамоле в київських ресторанах і взагалі ціни на авокадо в Києві.

9. Переглянути своє ставлення до Христофора Колумба. Я вдячна йому за відкриття Америки. Він, до речі, саме на території нинішньої Домінікани вперше ступив на землю Нового світу. Однак чомусь на уроках географії нам не розповідали, скільки душ він загубив – а це, за мінімальним підрахунками, понад півтора мільйона місцевих жителів із племені Таіно. Католицька церква навіть офіційно вибачалася за знищення племені іспанцями.

10. На завершення усім, хто ще вагається, повторю свою улюблену фразу: На запитання – їхати чи ні – є лише одна правильна відповідь – їхати! Адже краще поїхати і пошкодувати, ніж не поїхати і – пошкодувати. Тому вперед!