Абсент проти Бордо. Три сценарії у разі перемоги Зеленського

Календар неухильно наближає фаворитів першого туру виборів до часу Х — 21 квітня. Петро Порошенко думає, як за три тижні наздогнати рішучі реформи, до яких руки не доходили п’ять років поспіль.

У штабі Володимира Зеленського шукають відмовки, як уникнути публічних дебатів концертним графіком. Автор пропонує подумати над кількома сценаріями, які можуть статись, якщо шостим президентом стане людина породжена Youtube, Instagram та Facebook.

Як житиме країна найближчим часом, після частування абсентом і бордо — це від їх партійної символіки.

Сценарій перший

Зеленський присягає на Пересопницькому Євангелії, а Петро Порошенко йде в жорстку опозицію. Ейфорія навколо Зеленського триває близько 100 днів, далі народ просить швидких результатів: реформ, грошей, миру, звільнення полонених, пенсій.

Петро Порошенко, який має найбільшу фракцію в парламенті, може скористатися вікном можливостей до другого туру. За авторством своїх вірних людей внести і провести закон про імпічмент, який зв’яже руки Володимиру Зеленському.

Далі можна підняти питання про виборчий кодекс, закон про референдум і про портновський кримінально-процесуальний кодекс, який ставав рятівною соломинкою, навіть, для тих корупціонерів, якими хоч трохи цікавилася прокуратура імені Юрія Луценка.

Амбітний Петро Порошенко може очолити процес по стримуванню Коломойського і його прибічників — і в’їхати на білому коні уже на президентській кампанії.

Поки новоспечений політик Зеленський намацуватиме грунт, роблячи помилки, Петро Олексійович буде мати шанс показати, кого ми втратили: кращого менеджера, стратега, патріота і гаранта незалежності перед пащекою Москви.

Сценарій другий

Зеленський набирає в команду технократів-реформаторів. Паралельно дистанціюється від Коломойського, який наразі є головною претензією критиків. Мінімізує тавро “малороса” тим, що продовжує реформи українізації через мас-культуру, геральдики в армії, освіту, медицину, безвіз.

Можна піти найпростішим шляхом, який до вподоби українцям — працює, не чіпай — і просидіти у відносному спокої половину терміну. Можна запустити кілька реформ, покласти їх виконання на міністрів, а не контролювати усе самому.

Якщо ще рік тому розмови про парламентську республіку здавалися нереальними і божевільними — зараз можливо усе. Перемога неполітика із лайками в сторіз — це холодний душ для професійних політиків.

Сценарій три

Дуже український сценарій. Президент Зеленський іде в конфронтацію із діючим прем’єр-міністром Володимиром Гройсманом. Нинішній склад парламенту так і не спроможеться на обмеження повноважень Зеленського та закон про імпічмент — бо ж що робити, як свій стане наступним президентом.

Новий склад парламенту теж не піде на союзи із Зеленським — про це свідчить те, що ніхто із першої сімки так і не підтримав поки Зеленського або Порошенка.

Фактично, ми повторимо історію із сутичкою президента і прем’єра часів Ющенка і Тимошенко — коли кожен тягнув ковдру на себе.

Парламент в застої, улюбленець нації стане її лютим подразником, не виключено, що під натиском західних партнерів нас змусять одночасно переобрати і Президента, і Раду.

Безперечним плюсом у цьому сценарії може стати те, що народ нарешті навчиться змінювати неугодні режими не спаленням шин і бруківкою, а голосуванням і громадським контролем.

Як би там не було, таке протистояння – цікавий досвід не в плані того, як перемогти на виборах-2019, не привертаючи увагу санітарів. Це переломний момент для політичної квазі-еліти родом із 90-х і шансом для тих, хто замислюється про прихід в політику, але поки не знає як долати стару систему.

Автор: Марина Данилюк-Ярмолаєва, журналіст, блогер.