Чому дострокового розпуску Верховної Ради не буде

20 січня Дмитро Разумков заявив, що не бачить передумов для розпуску Верховної Ради ні з точки зору законодавства, ні ефективності її роботи.

Також він додав, що парламент працює ефективно та продовжує ухвалювати важливі закони.

Мова про дострокові вибори до Верховної Ради з вуст президента звучить ледь не з першого дня роботи парламенту. Але такі заяви робив не тільки президент. Восени 2019 року голова фракції Слуги народу Давид Арахамія робив публічну заяву про можливий розпуск, – розповідає політтехнолог Юрій Подорожній.

Українське законодавство передбачає вичерпний перелік причин, згідно з яким президент може достроково припинити своїм указом повноваження Верховної Ради:

• протягом одного місяця у Верховній Раді України не сформовано коаліцію депутатських фракцій;
• протягом 60 днів після відставки Кабінету міністрів України не сформовано персональний склад уряду;
• протягом 30 днів однієї чергової сесії пленарні засідання не можуть розпочатися, а президент зобов’язаний провести консультації з головою Верховної ради та головами фракцій.

Останні події із відставкою прем’єра Олексія Гончарука, який всупереч закону подав заяву про відставку Володимиру Зеленському, говорять про те, що президент досить вільно трактує необхідність дотримання законів та Конституції.

Така поведінка з одного боку є наслідком значної електоральної легітимізації, а з іншого боку – судова гілка влади і сама готова лишатись обслугою президента.

Звичайно, заява Дмитра Разумкова щодо можливого розпуску парламенту, лягає у контекст юридичних та законних підстав вчинити такі дії президентом. Та все ж Володимир Зеленський сьогодні має достатньо легітимності, аби знайти шлях переламати парламент. Однак, цього не відбудеться.

Ще не вся робота зроблена. Адже парламент має ухвалити закони про ринок землі, децентралізацію, детінізацію грального бізнесу, а далі, у разі падіння рейтингів, піти у небуття.

Автор: Юрій Подорожній, політтехнолог, експерт Українського центру суспільного розвитку.