Інавгурація президента. Найнесмішніший виступ Зеленського

Це був найнесмішніший виступ Зеленського. Раніше він працював коміком, тепер не до сміху, бо сміятимуться не за сценарієм і регулярно. Сміятиметься не він, а пародії робитимуть на нього. Сміятимуться топи, але вже не на концертах кварталу. Або буде не до усмішок.

Президентська посада не кращим чином впливає на психологічний настрій і вигляд. У Зеленського додалося зморшок і сивини. Коли камери показували крупним планом гарне обличчя новоспеченої першої леді, там читалося Як жити, коли життя кардинально змінюється, а дітей тепер очікуватиме охорона… Так буває, коли отримуєш усе, але не знаєш, що із цим робити і як керуватиме комічним кораблем на ймення Україна.

Щодо виступу. Про 100% українці – гуд. Про те, що згадав війну і переселенців – норм. Про припинення вогню на Донбасі; і на що готові ви, українці; я готовий втратити посаду, щоб настав мир — натовп сприйняв на ура.

Надмірна увага до мешканців ОРДЛО — легкий реверанс, що вони особливіші за інших.

Нинішнє випробовування, яке чекає всю державу — на гвинтиках і мотузках — не Зеленський. Скоріше, пустоти, які виникли після відходу ПП або утворювались роками. Шпарини безхозні, які так уперто заповнюють колишні одіозні і традиційні пристосуванці.

Про портрети і заміну їх на фото дітей непогано.

Цитування Рейгана про уряд як нашу проблему — примірка на себе картуза великого американського актора. Єдина поправка — політикою в різних формах Рейган займався завжди, навіть акторство було частиною воєнної пропаганди. Аркуш і звільнити місця для майбутнього — легка атака на Гройсмана і заодно перекидання майбутнього антирейтингу на нинішній уряд.

Підсів на голку електорального популізму. Одразу попросив зняти недоторканість і …розпустив Раду. За це отримав шок в очах Ради та овації з вулиці.

Автор: Марина Данилюк-Ярмолаєва, журналіст, блогер.