PCEtLSDQndC1INC00L7QsdCw0LLQu9C10L3QsCDRgNC10LrQu9Cw0LzQvNCwIGZ1bGxzY3JlZW4gLS0hPg==
ФАКТИ iPad / iPhone ФАКТИ Android
Автор: Ілія Куса

Ліквідація договору про ДРСМД: які наслідки “смерті” угоди для України

Сьогодні офіційно “помер” Договір про ліквідацію ракет середньої і малої дальності 1987 року, укладений між США і тоді ще Радянським Союзом.

Адміністрація Дональда Трампа завершила свою роботу, розпочату ще восени, коли вони вперше повідомили про свій вихід з угоди.

Ну що ж, ласкаво просимо в світ гонки озброєнь 2.0!

Гонки, яка після 1991 року особливо і не припинялася, просто набувала інших, більш потайливих і спритних форм, прикриваючись різними міжнародно-юридичними і технічними термінами.

Тепер все буде більш відкрито, чітко і за поняттями старих-добрих часів “холодної війни”.

Аналізуючи нинішній стан міжнародних відносин, зроблю наступні висновки.

Читайте: США виходять з договору з РФ про ліквідацію ракет, який стримував ядерну війну

На мій погляд, наслідки “смерті” угоди (якщо, звичайно, Штати і РФ швидко не домовляться) виглядатимуть наступним чином:

  • Нарощування США, Китаєм і РФ свого ракетно-ядерного арсеналу.
  • Ймовірна героїчна “загибель” Договору про стратегічні наступальні озброєння (СНО-3) 2010 року між РФ і США, термін якого закінчується у 2020 році.
  • Розв’язання рук у багатьох третіх держав у питаннях розвитку власного ракетно-ядерного озброєння на тлі свободи дій, яка з’явилася у РФ і США.
  • Кілька регіональних гонок озброєння, особливо на Близькому Сході і в Південно-Східній Азії.
  • Початок боротьби США, РФ і нових глобальних гравців (Індії, Китаю, Японії, Пакистану тощо) за новий багатосторонній ракетний договір у майбутньому.
  • Зростання регіональної напруженості в районах, де перетинаються лінії інтересів глобальних гравців. Це Східна Європа, Південна Азія, Перська затока, Червоне море, Індійський океан, Східна Азія.
  • Подальше погіршення відносин між ЄС і США. Дрейф європейських лідерів від Штатів та активізація ними пошуку альтернативних партнерів в області безпеки.
  • Опір країн, які можуть стати потенційними аренами битви між глобальними гравцями, позбавленими гальм та обмежень. Філіппіни, В’єтнам, М’янма, Пакистан, Венесуела, Сирія, Ірак, Ліван, Ємен, ДРК – всі шукатимуть альтернативні геополітичні конструкції, що дозволятимуть чинити опір новій реальності.
  • Подальша ерозія міжнародних інститутів, таких як ООН через почастішання односторонніх дій глобальних гравців.

У цій всій схемі Україна – якраз одна з “прикордонних” держав з лімітованими ресурсами, невизначеною геополітичної функцією, затиснута між глобальними левіафанами, ракети яких тепер будуть набагато ближче і націлені один на одного.

В таких умовах міжнародна довкілля буде вкрай токсичним, а отже чим довше триватиме гонка озброєнь і чим інтенсивнішою вона буде, тим гірше для нас.

Безумовно, Росія також має обмежений запас ресурсів і міцності, щоб повноцінно брати участь в гонці нарівні з США (якщо вони взагалі захочуть повторювати помилки СРСР).

Однак в такому марафоні головна інтрига полягатиме в тому, хто ж довше витримає, і наскільки вигідною буде екосистема навколо України після завершення процесу?

Автор: Ілія Куса, експерт з питань міжнародної політики та Близького Сходу аналітичного центру Український інститут майбутнього

Якщо побачили помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.

Вгору Вгору
Вверх

    Знайшли помилку в тексті?

    Помилка