3 червня набула чинності нова редакція українського правопису.
Причиною став запит інтелектуальних кіл в Україні – передусім ідейно-правого спрямування. Якщо говорити про суспільство, то мовні питання викликають певну настороженість у багатьох спільнотах.
Причини змін в українському правописі
Це була ініціатива з боку окремих видавництв, медіахолдингів, тобто тих, хто професійно зацікавлений у змінах.
Академічний запит мав свої аргументи та був за певне упорядкування вжитку слів, оскільки довгий час відбувалось доточування, але без концептуальних та обґрунтованих умов.
Ще один запит на зміни в українському правописі – патріотичний. Все відбувається під гаслом: Геть від Москви! Це необхідність виправити те втручання, яке свого часу було зроблено в 1930-х роках, коли згорталась українізація.
Тоді відбулись зміни в українському правописі. Це була волюнтаристська дія тогочасної влади, яка сигналізувала про згортання українізації та початок колективізації інтелекту.
Якщо говорити про ухвалений Кабміном документ, то інтенції окремих продержавних спільнот не взяли гору. Частина запитів у новій редакції українського правопису відображена, а інша – ні.
Читайте: Кабмін затвердив нову редакцію українського правопису
Наразі зашиті вирви, які були спричинені рішеннями радянської влади, приведено у відповідність слова латинського та англомовного походження.
Передусім це стосується слів іншомовного походження, які в латинському варіанті передаються через j (наприклад, об’єкт, проєкт тощо). Подекуди це сприймається як щось штучне внаслідок звички. І тут питання: наскільки це комунікується?
Новою редакцією правопису займався інститут мовознавства імені О.О. Потебні – доволі класична та консервативна наукова установа, яка не орієнтована на сучасні комунікації.
Не було взаємодія з людьми, які розуміються на сучасному та цифровому світі. Через це була певна хвиля негативу до ухваленого Кабміном правопису.
В той самий час до окремих слів (пауза, аудиторія, лауреат та інші) був задіяний компроміс, тобто введена поліваріантність.
Допускається, що ті слова, які мали сталу історію вживання, можуть мати фонетичні варіанти. Відповідно, слова пауза, аудієнція можна вживати у звичному варіанті та за новим правописом – павза, авдієнція. Це ж стосується і вживання окремих імен (Вергілій та Веґрілій).
Читайте: Индик, Атени та проєкція: що варто знати про зміни в правописі
Як далі навчатимуться школярі
Першими відчують зміни школярі, які складають іспити.
Правопис – документ одного рівня, а як складається підручник, які вимоги до контрольних, тестових завдань – це парафія МОН та закладів освіти. Тут важливо, щоб школярі мали перехідний період.
Правопис затверджений та набув чинності, проте підручники залишаються із колишнім правописом. Діти, які нині складають ДПА, через кілька років здаватимуть ЗНО, тому важливо, аби була відповідна реакція навчального контексту та гнучкий перехід.
Варто давати учням завдання не на відтворення, а на дослідження та пошук ними власного пояснення особливостей вживання певних слів. Так відбувається швидше засвоєння та розуміння мови, що веде за собою швидке звикання до нових правил.
Автор: Микола Скиба, експерт напряму Освіта Українського інституту майбутнього.