Промова 47-го президента США Дональда Трампа була коротка, проста та необтяжена глибокими сенсами.
Промова Трампа на інавгурації: головні тези
- Мінімум програмних речей і глибоких смислів, максимум простих слів для простого народу;
- Відсутність нових великих ідей, тільки мікс передвиборчих гасел і обіцянок, які вже були відомі до цього моменту зі ЗМІ. По суті, промова стала продовженням його виборчої кампанії;
- Наголос на внутрішню політику, але не всю, а на ті питання, які найбільше хвилюють “ядерний електорат”: імміграція, економічний націоналізм, почуття величі, відкат woke-повістки, ностальгія за “великою країною, яку ми втратили”;
- Уперше сказано про територіальну експансію як спосіб досягти величі й поваги у світі. Уперше від американського президента я почув про необхідність повернути США справжній суверенітет і незалежність (мабуть, раніше його не було). Раніше такий сувереністський захід робили здебільшого лідери держав, що піднімаються і кидають виклик американському світовому порядку: Росія, Туреччина, Іран, Індія, Китай, ПАР та інші;
- Мало осмислених речей про зовнішню політику, окрім, знову-таки, передвиборчих гасел. РФ і Україна не згадані жодного разу. Здебільшого зовнішня політика зводилася до просування образу миротворця і одночасно анонсу торгових воєн з іншими країнами;
- Пріоритети розставлені так, щоб у топі були почуття величі, винятковості та реваншу. Зокрема, про це вставки про Панамський канал та “історично справедливі” перейменування різних місць у США, а також Мексиканської затоки в Американську затоку;
- Відмінний пастор, запалив натовп.
Загалом, промова коротка, супер проста, не обтяжена складними смислами і гранд-ідеями, що повторює всі ключові пойнти передвиборчої кампанії Трампа. Жодних уточнень або розшифровок.
Що зараз маячить на горизонті, судячи з перших указів Трампа:
- торгові війни з Канадою, Мексикою, ЄС, країнами БРІКС;
- розгортання традиційного енергетичного порядку денного замість зеленого;
- депортації нелегальних іммігрантів;
- спроба пробити переговори про припинення вогню між РФ і Україною;
- призупинення зовнішньої допомоги на 3 місяці, а потім визначення пріоритетних напрямів цієї допомоги;
- символічні рішення у сфері соціокультурної політики, історичної пам’яті та ідентичності, що мають посилити загальне відчуття вставання з колін у американського виборця.
Якщо побачили помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.