Звіт Енергетичного співтовариства про НКРЕКП: що варто знати

Енергетичне співтовариство оприлюднило звіт про незалежний аудит рішень Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики і комунальних послуг. Після аналізу звіту можна зробити висновок, що європейські бюрократи від енергетики оцінили роботу НКРЕКП як ефективну та прозору.

Цікаво, що Енергетичне співтовариство завжди пильно та уважно дивиться на роботу України у напрямку реформи енергетичного сектору. І оцінки таких реформ завжди різні. Наприклад, коли в Україні розпочався конфлікт уряду та “Нафтогазу”, то для багатьох було несподівано побачити критику Енергетичним співтовариством реформ у “Нафтогазі” та низька оцінка процесу “анбалдінгу” або розділення “Нафтогазу”. Фактично, європейці звинуватили “Нафтогаз” у монополізмі. До чого я веду – Енергетичне співтовариство важко запідозрити у спекуляціях чи викривленні фактів.

Фактично звіт Енергоспівтовариства свідчить, що закон про НКРЕКП виявився дієвим і таким, що сприяє реформам в енергетичній галузі. Звіт, також, став таким собі ударом з боку європейців по тим політикам, які останнім часом перекреслили всі досягнення реформ і за рахунок критики “регулятора” та його рішень набирала собі “бали” для майбутніх виборів.

У звіті визнається, що робота НКРЕКП стала більш зрозумілою і прозорою для всіх учасників ринку, якщо порівнювати навіть із 2014 роком. Так, експерти опитування в Україні назвали склад НКРЕКП більш незалежним, ніж був раніше. Також експерти оцінили рішення регулятора як такі, що були ухвалені з дотриманням всіх процедур.

Водночас, якщо в цілому робота НКРЕКП була названа прозорою, то залишаються питання, які потребують окремого вивчення. В основному це питання, які активно обговорюють в Україні: RAB-тарифи, встановлення тарифів на послуги з транспортування природного газу, формула ціни на вугілля. Тому процес вивчення буде продовжений з боку Енергоспівтовариства.

У цьому контексті не дивно, що у звіті акцентовано увагу на тому, що критика є нормою в роботі регулятора. Тобто, дискусії, суперечки і навіть звинувачення сприймаються Енергетичним співтовариством як “норма” українського політичного та урядового життя.

Водночас, в Енергетичному співтоваристві висловлюють занепокоєння з приводу того, що “регулятор” піддається серії організаційних потрясінь і критики його рішень. Скоріше за все малося на увазі штучне припинення і блокування роботи НКРЕКП в кінці 2017 року, а також систематичне використання політиками рішень НКРЕКП для придумування різноманітних “скандалів”. Чому Енергетичне співтовариство це хвилює? Все просто – НКРЕКП має забезпечити розробку вторинних актів для реформування ринку електроенергії і газу. Без цього реформа ринку просто зупиниться.

Зрештою, звіт Енергетичного співтовариства визнає, що діяльність НКРЕКП відповідає тим започаткованим реформам енергосектору в Україні, які хоча і тяжко, але реалізовуються.

До речі, є критика Енергоспівтовариства чисто бюрократичних моментів. Зокрема, публікації рішень НКРЕКП в “Урядовому кур’єрі”, і після цього вони отримують юридичну силу. Але, як відомо, “Урядовий кур’єр” часто затягує із публікацією.

Насамкінець варто зазначити, що діяльність НКРЕКП, рішень по RAB-тарифах, вугільна методика “Роттердам+” – це маленька “історія” у порівнянні із колосальними і величезними “історіями” питання підвищення ціни газу у 7 разів до 7000 грн. за 1000 куб. м. І це реально завдає удару по кишені як українців, так і бюджету країни через субсидії.

Але щодо газу я такого розслідування чи звіту Енергетичного співтовариства не бачив. Адже підвищили ціну на газ за таким же принципом, як і у випадку із вугіллям. Але для європейців скоріше важлива ціна газу, а вугілля для них це вже свого роду вчорашній день, і тому не так прямо стоїть вимога ринкової ціни, як по газу.

Автор: експерт Інститут енергетичних стратегій