В останні дні в турецькій Суперлізі значно збільшилося представництво українських футболістів.
Слідом за Олександром Рибкою і Євгеном Селезньовим до яничар переїхав Олександр Караваєв.
Так, Факти ICTV згадали всіх відомих вітчизняних футболістів, які коли-небудь виступали в Туреччині.
Сергій Беженар
Клуб: Ерзурумспор (1999/2000)
Амплуа: захисник
Статистика: 32 матчі в лізі, 2 в Кубку, 5 жовтих карток.
Один із кращих захисників країни, після повернення в Динамо Валерія Лобановського, втратив місце в стартовому складі і був змушений скидатися по орендах.
Зрештою, Беженар опинився у складі новачка турецької вишки – Ерзурумспор. На початку в Беженара не все виходило, і він лише епізодично з’являвся на полі. Але, адаптувавшись, Сергій став одним із лідерів команди. По закінченню першості Ерзурумспор втримався в еліті, але через фінансові труднощі розірвав контракт з українцем.
Володимир Лютий
Клуб: Бурсаспор (1992/1993)
Амплуа: півзахисник/нападник
Статистика: 2 матчі
Не склалася кар’єра талановитого вихованця дніпровського Дніпра в Туреччині. Після переходу з німецького Шальке в Бурсаспор Лютий зіграв лише у двох матчах. Потім отримав серйозну травму і втратив місце в складі, і взимку повернувся назад до швабів.
Пізніше він розповідав, що не отримав обіцяну зарплату й підйомні, лікувався за свій рахунок, а на підписання йому підклали фальшиву угоду, що значно зменшило компенсацію.
Іван Вишневський
Клуб: Фенербахче (1989/1990), Сариєр (1990/1991, 1991/1992)
Амплуа: захисник
Статистика: 24 матчі, 3 жовті картки (Фенербахче); 41 матч, 7 жовтих та 1 червона картка (Сариєр).
Один із кращих українських легіонерів у чемпіонаті Туреччини. Вишневський перший футболіст, який вирішив змінити ще радянський Дніпро на досить скромний на той час Фенербахче, тому прізвисько комуніст, яке Іван отримав у Стамбулі, було не випадковим.
У складі канарок Вишневський став срібним призером чемпіонату Туреччини, і програв фінал Кубка. Зате зміг виграти Суперкубок.
За відмінну гру, Вишневський був визнаний одним із найкращих легіонерів ліги. Проте новий головний тренер Гус Хіддінк бачив у складі свого співвітчизника-новачка, й українець вирушив у Сариерспор, який тоді боровся за високі місця.
У сезоні 1990/1991 він практично не пропускав матчі, ставши лідером нової команди, і Сариєр зайняв найвище місце в історії клубу – четверте, випередивши і Фенербахче. У 1992 із-за травми коліна був змушений завершити кар’єру, а в 1996 році помер від раку.
Олег Саленко
Клуб: Істанбулспор (1996-1998)
Амплуа: нападник
Статистика: 18 матчів, 11 голів.
Починалася кар’єра Саленко в Туреччині чарівно – 11 голів у першому колі чемпіонату. Але потім Олег отримав травму, а під час операції йому зачепили нерв. Турки відмовилися платити нападаючому зарплату під час простою, а коли Олег відновився, не продавали і при цьому не давали грати.
Юрій Калитвинцев
Клуб: Трабзонспор (1998/1999)
Амплуа: півзахисник
Статистика: 15 матчів ліги та кубка, 1 гол 1 жовта і 1 червона картка
Скромно провів час в Туреччині колишній головний тренер збірної України. Трабзонспор купив його в Динамо за $2 млн, але в результаті зіткнувся з фінансовими труднощами і став затримувати зарплату.
Всього Калитвинцев відіграв 14 матчів і забив 1 гол. Після чого розірвав контракт і покинув Туреччину.
Як неодноразово заявляв сам Юрій Миколайович, він не став терпіти непрофесійний підхід керівників клубу щодо виконання своїх обов’язків перед футболістами. Турецькі гравці терпіли, а гравець збірної України не став, подав у суд, який і виграв.
Сергій Ребров
Клуб: Фенербахче (2002/2003-2003/2004)
Амплуа: півзахисник
Статистика: 42 матчу ліги, кубка і Кубка УЄФА (1), 5 голів, 1 жовта картка.
Після невдало проведеного періоду в Тоттенхемі Ребров вирушив підкорювати Туреччину. Англійці віддали українця в оренду на 1,5 роки, щоправда, і в складі канарок справи Реброва не пішли.
Ребров часто виходив на поле, але особливою результативністю не відзначався. В 42-х матчах нинішній тренер Динамо зумів забити 5 м’ячів. У сезоні 2003/2004 Фенерахче з українцем у складі виграв чемпіонат і повернув Реброва в Лондон.
Артем Мілевський
Клуб: Газіантепспор (2013/2014)
Амплуа: нападник
Статистика: 9 матчів ліги та кубка, 1 гол і 2 жовті картки
В Газіантепі від Артема чекали багато, але повернути минулі кондиції екс-нападник Динамо так і не зміг. У чемпіонаті Артем виходив на поле виключно з лавки запасних, а всі 90 хвилин відіграв лише в Кубку проти колективів з нижчих дивізіонів.
Утім, надовго Мілевський в Газіантепспорі затриматися не вдалося. Після того, як він розбив своє Ferrari, через деякий час Артем залишив клуб.
Подейкують, у Туреччині Мілевський вів ще більш бурхливе життя, ніж у Києві, вінцем чого і стало його розбите авто.
Денис Бойко
Клуб Бешикташ (2015/2016)
Амплуа: воротар
Статистика: 3 матчі
Бойко перебирався в Бешикташ в статусі одного з найкращих голкіперів Східної Європи і відрізнявся досить надійною грою. Але в Стамбулі українець програв боротьбу за місце в складі, провівши всього 3 матчі, у яких пропустив 4 м’ячі.
Влітку цього року був відданий в оренду в іспанську Малагу.