З 1 лютого Україна головує в Раді Безпеки ООН.
З цього приводу, у пресі появилось багато публікацій на тему, як Україні краще використати цю унікальну можливість. Серед порад журналістів – покарати Росію санкціями, запросити миротворців на Донбас, реформувати ООН…
Факти ICTV вирішили проаналізувати, які переваги насправді отримує Київ від головування в Радбезі ООН.
Міф 1: Головування в Раді Безпеки ООН – дипломатична перемога України!
Безперечно, “очолювати” Радбез ООН – місія почесна.
Проте слід зауважити, що право на головування в організації надається не за особливі заслуги.
“Очолюють” Радбез ООН – згідно з календарним планом (на один місяць) усі без винятку члени організації в порядку англійської абетки.
Таким чином, головування –це обов’язок кожного з 15 членів Радбезу.
Міф 2: Країна, що головує в Раді Безпеки ООН, отримує лідерські повноваження.
Країна, що “очолює” Радбез ООН, не ухвалює рішення одноосібно і їй не надають особливих повноважень.
Не потрібно забувати, що права 5-ти постійних членів Радбезу (держави, які володіють ядерною зброєю – США, Росія, Франція, Великобританія, Китай) суттєво відрізняються від 10 непостійних (обираються за географічним принципом на 2 роки, 5 з 10 членів переобираються щорічно), до яких належить Україна.
Основна відмінність – право вето щодо будь-якої резолюції ООН.
Для прийняття рішення в Раді Безпеки необхідно 9 голосів (із 15), включаючи голоси усіх 5 постійних членів.
Усі 5 постійних членів Радбезу у різні часи користувалися правом вето. Хоча статут організації дозволяє країні утриматися від голосування і не блокувати ухвалення рішень.
Нагадаємо, що на відміну від Генеральної асамблеї ООН, резолюції Ради Безпеки – є обов’язковими для виконання.
Серед повноважень Радбезу відзначимо наступні:
- проведення миротворчих місій ООН, в тому числі військового характеру;
- запровадження санкцій;
- введення торгівельних ембарго, в тому числі, заборона на поставки зброї;
- створення міжнародної адміністрації в зоні конфлікту.
Міф 3: Завдяки головуванню в Радбезі ООН Україна отримає додатковий важіль впливу на Росію для вирішення конфлікту на Донбасі.
Обрання непостійним членом Ради Безпеки ООН – це передусім дипломатичний інструмент.
Україна може сподіватись лише на дискусії в залі засідання і актуалізацію тих чи інших питань на міжнародній арені, адже ухвалити рішення, в яких зацікавлений Київ, Росія, з великою ймовірністю, не дозволить.
Основні повноваження головуючої країни в Радбезі:
- проведення засідань;
- скликання позачергових засідань;
- погодження порядку денного, запропонованого Генеральним секретарем ООН;
- можливість включення питань до порядку денного;
- можливість робити заяви від імені Ради Безпеки з ухвалених питань.
Україна планує порушити наступні питання на засіданнях Ради Безпеки:
- Врегулювання конфліктів в Європі;
- Захист об’єктів критичної інфраструктури.
Тим не менш, ухвалити резолюції в Радбезі в інтересах України буде вкрай складно, якщо йтиметься про питання її територіальної цілісності та конфлікту з Росією.
Москва неодноразово використовувала власне право вето, зокрема, щодо створення міжнародного трибуналу для розслідування фактів трагедії малайзійського Боїнгу MH17 на Донбасі влітку 2014-го.
Читайте: Вдивіться в його очі!: Єльченко в ООН показав Чуркіну фото загиблого захисника Авдіївки
Міф 4: Головування принесе Україні суцільні переваги
У випадку нещодавньої резолюції Ради Безпеки ООН щодо Ізраїлю (засудження країни за будівництво поселень на окупованих територій Палестини), ми переконались, що країна може отримати навіть певні клопоти, будучи непостійним членом організації.
Якби Україна на момент голосування не була членом Радбезу, позицію Києва з цього питання ніхто б не помітив і це не призвело б до міждержавного скандалу і погіршення відносин з Тель-Авівом.
Таким чином, за умови, коли Україна буде головувати, ризик подібних дипломатичних скандалів – зростає.
Читайте: Україна подала позов проти Росії до Міжнародного суду ООН
Володимир Єльченко очолює українську делегацію в ООН
Міф 5: Головування України – унікальна історична можливість.
Україна уже була непостійним членом Ради Безпеки ООН, а отже і “очолювала” організацію, у 1948–1949, 1984–1985, 2000–2001 роках.
Читайте: Радбез ООН по Авдіївці: Це провина Кремля
Міф 6: Україна реформуватиме Раду Безпеки ООН
Рада Безпеки ООН – це орган, який за своїми повноваженнями може впливати на мир і безпеку у світі.
Проте через статутні особливості (право вето постійних членів) його повноваження суттєво обмежуються.
Наприклад, Радбез не може ухвалити резолюцію щодо засудження країн постійних членів організації, які безпосередньо беруть участь в конфлікті. Свого часу, Радбез не зміг ухвалити рішення, щоб запобігти етнічним чисткам у Боснії та Руанді в 1990-х.
Щоб змінити статут і скасувати право вето постійних членів, необхідно ухвалити резолюцію за підтримки двох третин держав-членів Генеральної асамблеї ООН (входить 193 країни). Крім того, за таке рішення повинні проголосувати “За” усі 5 постійних членів Радбезу ООН.
Нагадаємо, Факти ICTV підготували спеціальний матеріал, присвячений ймовірному скасуванню мораторію на продаж української землі
Іван Стахурський
