Проект “Малоросія”. Чому Захарченко відмовився від “ЛНР” і хто за цим стоїть
Нагадаємо, сьогодні Олександр Захарченко заявив про “Малоросію”, у “ЛНР”– промовчали, проте згодом сказали, що нічого про це не знають, а сама ідея – дещо сумнівна. До речі, Факти ICTV написали детальний текст про те, що відбувається.
Читайте: “Малоросія” – ведмежа послуга Росії. Чому стратегія Кремля тепер знищена
Український журналіст із Донецька, засновник видання Новости Донбасса Олексій Мацука пояснив нам поведінку “ЛНР” і “ДНР” та вказав, яку вигода може отримати Росія від проекту “Малоросія”.
“ЛНР” – поза “Малоросією”
Між “ЛНР” і “ДНР” давно не було узгоджених позицій щодо спільного майбутнього. Сьогодні це знову було проявлено у вигляді карти, яку демонстрували лідери “ДНР” під час прес-конференції у Донецьку.
Там ви можете побачити, що Луганська область кольором не виокремлена і не входить до складу так званої Малоросії.
Це вказує на те, що в “ЛНР” і “ДНР” є серйозні розбіжності між баченням майбутнього. Координація дій “ЛНР” відбувається дещо інакше, ніж те, що відбувається у “ДНР” з боку Росії.
Мені здається, Захарченко просто не сприймає Плотницького як самостійного суб’єкта для діяльності, він для нього – другорядний персонаж.
Історично так склалося, що Донецька і Луганськ – два регіони, які між собою конкурували давно, ще до військового конфлікту. І зараз вони не знаходять спільної мови.
Тому що у Луганську одна еліта, у Донецьку – інша. І вони абсолютно ніяк не перетинаються. Єдності між Донецьком і Луганськом історично ніколи не було.
Навіщо Захарченку “Малоросія”
Основна ідея – це шантаж Києва щодо Мінських угод. Мінські угоди стають заручниками як з боку України, так і з боку Росії у цьому випадку.
У “ДНР” хочуть продемонструвати, що вони здатні піти на нові проекти, які не стосуватимуться Мінських угод. Тому це не є збройний напад (ресурсів на це не вистачить), а діяльність у рамках ідеологічно-політичного напрямку, як, наприклад, проголошення нових форм державності, конституційного документу тощо.
У “ДНР” внутрішня боротьба
Також тут можна спостерігати внутрішню боротьбу між сепаратистами Захарченком, Ходаковським, Ташкентом, які змагаються за лідерство всередині “ДНР”.
Їхня мета – влада. Як би ми не говорили, влада дає змогу керувати великою територією, де є великі ресурси. Вони шукають можливості не тільки в Україні, але й у Росії. Це залежить від того, хто керує.
Адже свої владні повноваження можна використовувати як козир розмов з Москвою, наприклад. Питання у легітимності у сприйнятті місцевого населення.
Сьогодні у Донецьку казали, що вони з “ДНР”, а тепер треба казати “з Малоросії”. При цьому ніхто не провів консультації з населенням, не було ніяких пояснень. На місцевих телеканалах і газетах жодним чином протягом останніх півроку не піднімалося питання про створення нових утворень на цій території.
І раптом це виникло. Про це казав тільки Захар Прилєпін на своєму YouTube-каналі. Він там розповідав, що є необхідність переформувати “ДНР” у складі Україні, але як це зробити, яка має бути форма – вони думали.
Росія отримає новий аргумент
Конфлікту з міжнародного (Україна-Росія) намагаються змістити на внутрішній, нібито вони створили всередині України автономне, федеративне об’єднання, що також “претендує” бути Україною.
Дуже дивно. Тому що до цього символіка “ДНР” була радикально антиукраїнська, а тепер сепаратисти беруть до себе частину української символіки.
Це виглядає так, ніби Росія хоче показати: дивіться, у них є в Україні внутрішній громадянський конфлікт, де сперечаються між собою окремі області, які все одно вважають себе не Росією, а Україною, просто “нового формату”.
Це може вплинути на риторику глави МЗС РФ Сергія Лаврова, у якого з’явиться ще один аргумент до того, що це “внутрішньоукраїнський конфлікт”.
“Малоросія” – робота Росії
Усе, що відбувалося у попередні роки на території Донецьку, було погоджено з Росією. Неможливо уявити, що Москва не знала, що відбувається у Донецьку, бо це їхня пряма відповідальність. Навіть є термін – “під ефективним контролем Російської Федерації”.
Такі великі кроки як створення нових “держав”, без сумніву, результат роботи у Росії.
Але внутрішня боротьба справді відбувається. Наприклад, Ходаковський (один з ватажків сепаратистів “ДНР”. – Ред.) претендує бути під час перехідного режиму, коли повертатимуться території до України. Але я згадую слова помічника президента РФ Владислава Суркова про те, що Захарченко добуде свій срок.
Захарченко – це представник певних політичних кіл Росії. Якщо його прибиратимуть, це буде програш не самого Захарченка, а російських еліт, які ним керують.
Богдан Амінов.
