На війні не всі стріляють, комусь треба і борщ варити – комбат з Авдіївки
Про те, чого не вистачає цим хлопцям, і що допомагає долати перешкоди, вони розповіли волонтерам-депутатам, які приїхали підтримати їх на передову, пише Gazeta.ua.
– В Авдіївці майже 2,5 роки. Усі “найцікавіші” події, які тут відбувалися, були за нашою участю, – розповідає командир спецпідрозділу з однойменним позивним, зазначаючи, що саме через бої в Авдіївській промзоні спецпідрозділ і став відомим.
Ці дачі прострілюються з двох сторін – зі сторони лісу і зі сторони промки (промислової зони – Gazeta.ua). До промки тут, щоправда, ближче. Тут, якщо придивитися, усі будинки пошкоджені. От, де ми зараз стоїмо, по вечорах щодня йдуть перельоти”, – розповідає про місцеві реалії 44-річний доброволець батальйону з позивним Сніжок.
Однак у добробаті непорушний принцип – на передовій лише ті, хто старший 21 року.
– До 21 року принципово нікого не беремо… На війні не всі беруть автомати в руки і йдуть стріляти ворога. Комусь треба і борщ варити, дрова рубати. Ми до такої роботи абсолютно нормально відносимось і вважаємо їх такими самими побратимами, як і ті, хто зараз у бліндажах, в окопах, – додає Санта.
Там, де загинути від кулі чи уламку можна щохвилини, бійці не охоче розповідають про війну, однак із задоволенням згадують тих, хто допомагає та підтримує їх.
– От розпаковуючи якісь коробки, що привозять волонтери, коли бачиш, як там упакований якийсь невеличкий пакетик крупи, і ти розумієш, що з нами поділились тим, чого й самим не вистачає, то це розчулює неймовірно, і ми, звичайно, це дуже цінуємо. Дитячі малюнки. Це дає сили. Ми дуже це цінуємо, – говорить доброволець з позивним Єсаул.
– Знаєте, головне навіть не в тому, що волонтери привозять необхідне для нашої роботи, а й – спілкування. Ми радіємо спілкуванню. Це дуже важливо. Хоча, звичайно, не обійдешся і без продуктів чи одежі. Однак, спілкування ми дуже цінуємо, і, повторюю, воно надає сил…Бо хлопці віддають у цій боротьбі найсвятіше – їхні життя. Навіть за тих, хто самоусунувся та каже, що їх ця війна не стосується, – додає 55-річний боєць.
Розуміють це і волонтери-депутати, що приїхали підтримати хлопців.
– Ми вважаємо, що сьогодні волонтерський рух переживає не найкращі часи, тому, разом з волонтерами нашого центру Надія, вирішили підтримати бійців, а особливо з добровольчих батальйонів, бо частини регулярної армії зараз у нас забезпечуються централізовано краще, а добробати відчувають постійну потребу у найпростіших речах – пальне, оргтехніка, харчові продукти, які ми власне й привезли цього разу, – розповів про відвідини батальйону народний депутат (фракція Радикальної партії) Сергій Рибалка.
– Я щомісяця їжджу – не тільки в Авдіївку, а й у Волноваху, Мар’янку та інші місця з гуманітарною допомогою, – зазначає депутат Дніпропетровської облради від РПЛ, лікар-хірург Іскандер Іскандеров.
– Вважаю, що треба не тільки постійно допомагати, але й частіше у них бувати, аби знати, чим живуть наші бійці. Я особисто бував у бійців тричі, однак волонтери нашого центру “Надія” бувають у них двічі, а то й тричі на місяць. Обов’язково буду особисто їздити частіше. Ось наступного разу хлопці вже попросили привезти оргтехніку, – додав Сергій Рибалка.
Він наголошує, що чим більше колег усіх рівнів будуть наслідувати їхній приклад, тим краще буде для країни.
– Хлопцям на передовій потрібна наша підтримка й увага. А всім нам треба не забувати, що в країні війна, і щодня вони віддають свої життя та здоров’я, аби ми мали шанс реформувати країну. І чим більше депутатів буватимуть на передовій та бачитимуть це на власні очі, тим більша ймовірність того, що ми зможемо змінити країну на краще, – каже Сергій Рибалка.
Читайте: Війна на Донбасі: кількість обстрілів зменшилася, жертв немає
До речі, Генштаб ЗСУ та ГО Товариство сприяння обороні України (ТСОУ) впровадять програми, спрямовані на підготовку українців до захисту Батьківщини.