Журналісти-розслідувачі усю ніч збирали хоч якісь зачіпки, шукали очевидців та відео з камер спостереження. Але нічого не знайшли.
Сусіди, що живуть над помешканням журналіста, нічого не чули. Їдемо до лікарні швидкої допомоги. З’ясовуємо: виклика за адресою Бабченка в журналі не було.
На місці роботи Аркадія, кримсько-татарському каналі АТР – траур, люди несуть квіти до портрета з чорною стрічкою.
На вбивство журналіста як ніколи швидко почали реагувати дипломати європейських країн та Сполучені Штати. ОБСЕ навіть терміново відрядило у Київ свого комісара з питань свободи слова.
І коли драматичні емоції сягали апогею, коли Бабченка оплакували і за кордоном, і в Україні – він раптом воскрес.
Тим часом СБУ пояснила смертельний номер оперативною необхідністю. Мовляв інсценування та медійний розголос потрібні були, щоб замовник повірив у те, що Бабченко ліквідований.
Дивіться: Справа Бабченка: як виправдовується нападник та можливе покарання
СБУ заявила: спецоперація тривала 2 місяці. Спецслужби вийшли на кілера і запропонували йому співпрацю. З того моменту він, начебто, працював на силовиків.
Але щойно скінчився офіційний брифінг ситуацію з ніг на голову перевернув сам громадянин Ц.
Тим самим кілером виявився колишній АТОшник, монах-волонтер, Олексій Цимбалюк. Котрий на своїй сторінці у Фейсбук написав, що це він прийшов до СБУ, а не вона до нього.
Він сам розповів слідчим, що йому запропонували вбити Бабченка за 30 тис дол. З цього моменту у справі починається низка запитань.
У СБУ спочатку назвали Цимбалюка хворою людиною, але згодом публічно вибачились. Трохи світла на ситуацію пролив його друг Родіон Шовкошитний.
Затриманим виявився Борис Герман – співзасновник українсько-німецького підприємства Шмайсер. Це єдина в Україні приватна фірма, яка випускає зброю, снайперські гвинтівки та боєприпаси.
Та на суді, де обирали запобіжний захід, Герман заявив: став розмінною монетою у розбірках між українською контррозвідкою та СБУ.
За словами Германа він був подвійним агентом, зливав контрозвідці інформацію з Москви- від співробітника якогось приватного фонду Путіна.
Та от прокурори одразу на суді цю версію відкинули. І заявили: перевірка показала: Герман ніколи не був агентом української контррозвідки.
Що ж за усім цим стоїть? З точки зору замовника – російських спецслужб, уся історія виглядає трохи дивно.
Тобто, російські спецслужби, знаючи патріотичний настрій Цимбалюка, мали б передбачити, що він піде в СБУ і змусити посередника обрати іншу кандидатуру.
Хоча з іншого боку вбивцею колишнього депутата Держдуми Росії Вороненкова теж був колишній учасник АТО. І до СБУ він не пішов. Тому питання неоднозначне.
Ще однією інтригою залишається загадковий список, про який голова СБУ заявив на своїй прес-конференції.
Правоохоронці запевняють: у ньому 30 прізвищ людей, яких російські спецслужби планували ліквідувати після Бабченка.
Саме заради того, щоб добути цей документ, вони мовляв і тримали в омані увесь світ протягом доби. Чекали, коли замовник повірить і здасть наступні цілі.
Силовики запевняють – документ існує. Все покажемо на суді. Але світ хотів би бачити аргументи зараз. Спецоперацію СБУ провідні світові ЗМІ назвали, як мінімум, неоднозначною.
ОБСЄ та Репортери без кордонів щасливий порятунок Аркадія Бабченка привітали, але обурились методом, розцінивши операцію СБУ як маніпуляцію суспільною думкою.
А колишній високопосадовець Пентагону Майкл Карпентер наголосив: є ризик втрати довіри до будь-яких слів українських спецслужб та влади. Чим може скористатися Росія.
Резонанс виявився таким, що в п’ятницю голові СБУ та генпрокурору довелося запрошувати на зустріч дипломатів. Та пояснювати їм, навіщо спецслужби імітували вбивство відомого журналіста.
Блискуча операція СБУ, що дала можливість нарешті обіграти ФСБ чи піар-акція напередодні нового політичного сезону? Думки у суспільстві розділилися.
Нині завдання – за допомоги залізобетонних доказів та аргументів пояснити і українцям, і світу, навіщо потрібен був цей спектакль. Якого замовника це допомогло схопили на гарячому?
До слова, Луценко розповів про причину імітації вбивства Бабченка.
