Вибори президента 2019 досягають свого піку – вже за декілька днів відбудеться голосування. У неділю, 31 березня, з 8:00 ранку до 20:00 вечора українці матимуть можливість обрати нового гаранта.
Читайте: Екзит-пол – результати виборів 2019
Якщо ви ще не визначились, раніше Факти ICTV писали, як обрати свого кандидата та навіть робили тест Хто ваш кандидат.
Чому треба йти голосувати?
В Україні голосування – це не примус і не обов’язкова умова. Це скоріше особиста справа кожного громадянина.
Однак, не слід забувати, що це основна складова демократичного суспільства. Це те, що відрізняє нас від диктатури або від патріархату – ми самостійно можемо обирати собі президента.
– Кожен громадянин повинен розуміти: якщо він хоче, щоб в країні щось змінювалось, треба ходити на вибори. Щоб потім не говорити, що я не маю стосунку до тих політиків, – нагадує політолог Тарас Загородній.
Він додає, що громадяни, які не приходять, віддають рішення у руки інших виборців, а це переважно старше покоління.
– Якщо ти не прийдеш, за тебе проголосує хтось інший, особливо зі старшого покоління. Тут крадуть не голос, а твоє майбутнє. Якщо ти хочеш змін в країні, то повинен ходити на вибори.
Лідери думок мобілізували сили і закликають громадян проявити свідомість. Співак Святослав Вакарчук запустив флешмоб #ГолосуюНепоПриколу, де закликає українців серйозно поставитись до виборчого процесу та проголосувати:
– Свобода вимагає відповідальності, а не саркастичної байдужості, а зміни – не випадковість і вимагають наполегливості, – зазначає співак.
Окрім того, у мережі запустили проект, який закликає поставити світовий рекорд з селфі за 24 години. Сенс полягає у тому, аби сфотографуватись навпроти дільниці (ні в якому разі не з бюлетенем і не у кабінці для голосування, бо це незаконно) і викласти фото на інтерактивну карту.
Чи буде рекордна явка?
За даними останніх соціологічних досліджень, 53% українців однозначно підуть голосувати, а ще 31% вагаються.
Політичний експерт Тарас Загородній не виключає, що цьогоріч явка може перевищити показники минулих років (у 2010 явка була 66,76% у першому турі та 69,15% – у другому, у 2014 році – 59,48%).
По-перше, найбільший період в історії України держава проіснувала без виборів – п’ять років. Раніше ж кожні 2-3 роки відбувались голосування – у 2004 році відбулись президентські вибори, вже у 2007 році – парламентські, потім у 2010 знову президентські, у 2012 – парламентські.
У 2014 році, після Революції Гідності, відбулось оновлення складу парламенту, обрали нового президента і п’ять років прожили без змін.
По-друге, Загородній прогнозує високу явку молодого електорату, порівняно з минулими роками:
– Фактор Зеленського – є ймовірність, що прийде багато молоді, яка раніше вибори ігнорувала. Це може додати ще 5%. Тобто явка може скласти до 75%. У 80% я не вірю, але така імовірність теж існує. Багато людей хочуть своїм приходом на виборчу дільницю показати протест проти того, що відбувається в країні.
Втім, якщо явка буде на порядок вище, аніж прогнозують соціологи – це вже привід сумніватись у чесності виборів.
– Головне, щоб ми вчасно зупинились і явка не дійшла до 100%. Я думаю, що це буде 60% +, але не 80-90%. Такою є об’єктивна реальність, – зазначає політолог Євген Магда.
Рухаємось в Європу?
Українцям є на кого рівнятись. Наша явка на вибори у 55-65% завжди була низькою, порівняно з європейськими країнами, де норма 70% та вище. Високий рівень соціальної відповідальності, або менталітет, або інший фактор дозволяє абсолютній більшості брати участь у державотворенні.
- Вибори президента Франції у 2017 році. У першому турі явка склала 77,77%, у другому – 74,56%.
- Вибори у Бундестаг у Німеччині у 2017 році. Явка – 76,2%.
- Парламентські вибори в Італії у 2018 році. Явка – 72, 93%.
- Парламентські вибори у Нідерландах у 2017 році. Явка 81,9%.
У порівнянні з цими цифрами, 59,48% на виборах президента у 2014 році – трохи замало.
Ряд країн вдалися до іншого методу – запровадили обов’язковість голосування. У Бельгії, наприклад, перша неявка на вибори обійдеться у 50 євро, друга – у 125 євро, а на четвертий раз громадянин позбавляється виборчого права на 10 років. На останніх виборах явка там склала 89,45% виборців.
У Люксембурзі також передбачена система штрафів. Додатково, той, хто ігнорує своє право, не може працювати на державних та муніципальних посадах. Наприклад, вчителем, якому платять гроші з державного бюджету, влаштуватись не вийде. У Люксембурзі остання зареєстрована явка склала 89,66%.
Подібні системи обов’язкового голосування працюють у Австралії, Греції, Сінгапурі, Аргентині та Мексиці.
Тільки від українців залежить, якою буде наша держава завтра – чи відновиться мир на Донбасі, або ж він так і залишиться самопроголошеною республікою, чи вступимо ми до Європейського Союзу, або ж налагодимо відносини з Росією, чи продовжимо співпрацювати з МВФ, або знайдемо альтернативу. Список можна продовжувати безкінечно.
У кожного з 37 кандидатів (не враховуючи тих, хто знявся) своє бачення країни, яке він буде реалізовувати наступні п’ять років. Задати цей вектор – завдання виборців, яке ми не маємо права ігнорувати.
Наостанок, Факти ICTV пропонують пройти тест, на основі якого ми підберемо вашого ідеального кандидата.
Лілія Ященко