Топ-5 порад, як не втратити роботу під час карантину та зберегти свої гроші

Кількість безробітних в Україні зросла до 415 тис. Це на третину більше, ніж у квітні минулого року. Чверть із них (107 тисяч) додалась за період карантину (з 12 березня 2020 року). І це лише ті, хто звернувся за статусом безробітного до Державного центру зайнятості.

За даними Торгово-промислової палати України насправді людей, які фактично втратили роботу може бути в рази більше: разом з тими, хто перебуває у вимушених відпустках (зокрема за власний рахунок), йдеться про 5 млн осіб. Правозахисники кажуть, люди часто опиняються на вулиці ні з чим просто через те, що не знають про свої права. 

Киянин Роман Кузьменко – один із тих, хто втратив роботу під час карантину. Він працював електромеханіком, а сьогодні змушений перебиватись нестабільним підзаробітком у таксі, якого ледве вистачає, щоб звести кінці з кінцями.

— Нас попросили написати заяву на відпустку за свій рахунок на час карантину. Ми, усі працівники, розуміючи ситуацію пішли за свій рахунок на два тижні з 18 березня по 3 квітня.

Але через кілька днів дзвонить мені керівник і каже, що ми потрапили під скорочення через фінансову кризу нашої фірми. Сказали, що мені треба прийти 6 квітня написати заяву на звільнення і забрати свою трудову – розповідає Роман

Роман Кузьменко

Роман та його колеги могли б уникнути звільнення, або принаймні отримати компенсацію, якби знали, що їх захищає закон. Ми зібрали для вас топ-5 порад від юриста ГО Трудові Ініціативи Інни Кудінської про те, як зберегти свою роботу і гроші під час карантину.

Порада №1: Не пишіть заяву на звільнення, якщо це не ваше бажання

— Ти ж бачиш – бізнес стоїть, нема чим гроші платити – нерідко саме так мотивують роботодавці працівників написати заяву на звільнення за власним бажанням або за згодою сторін. Юристи радять на це не погоджуватись. І навіть, якщо керівник каже, що “знайде, за що вас звільнити”, пам’ятайте, що це не так вже й легко зробити.

— Стаття 40 Кодексу законів про працю (далі КЗПП) передбачає кілька випадків, за яких працедавець може звільнити вас. Це скорочення на підприємстві, невідповідність працівника займаній посаді, кваліфікації, систематичне невиконання посадових обов’язків, прогул – відсутність на роботі без поважних причин, непоява на роботі більше чотирьох місяців через хворобу.

Є ще відома причина – поява на робочому місці у стані алкогольного чи наркотичного сп’яніння. Однак усі ці причини на практиці важко і довго доводити та оформлювати, – каже Інна Кудінська.

 Порада №2: Оформлюйте планову відпустку 

Часто замість звільнень роботодавець пропонує оформлювати відпустку за власний рахунок. Це також незаконно – наголошують юристи. Можливий вихід  – планова відпустка.

— Можна працівників відправити у щорічну оплачувану відпустку. Вона звичайно обмежена – це 24 календарні дні. Але є чимало пільгових категорій, приміром жінки, які виховують двох і більше дітей мають право додатково на 10 днів відпустки, – зазначає юрист.

Порада №3: Домовтесь із роботодавцем

Роботодавець має розуміти, що змушуючи вас до звільнення чи до відпустки за власний рахунок він порушує закон.

За це передбачені штрафи на десятки тисяч гривень. Юристи зауважують, що є законні способи для працедавця отримати допомогу від держави під час кризи.

— Є таке поняття як простій на підприємстві. Це особлива процедура – він може бути по всьому підприємству, так і стосовно окремих працівників. Оплата праці за простій встановлюється не менше 2/3 від окладу працівника.

Можна оформити – часткове безробіття, коли підприємство через вимушений простій зменшує години роботи. Працедавець може звернутись до Державного центру зайнятості із проханням про допомогу під час часткового безробіття. На кожного працівника може бути доплата, але не більше мінімальної зарплати. Це стосується малого та середнього бізнесу.

Інна Кудінська

Порада №4: Об’єднайтесь з іншими працівниками

Гуртом й батька бити легше – українське прислів’я тут як ніколи актуальне. Під час вирішення трудових суперечок юристи радять колективно спілкуватись із керівником. Тоді більше шансів отримати позитивний результат. Один із механізмів  – створення профспілки.

— Для створення профспілки достатньо трьох людей. Профспілка погоджує графік роботи, оплату праці, графіки відпусток. Навіть  встановлення неповного робочого часу на підприємстві чи планове скорочення без консультації з профспілкою – усе не проходить, – каже Інна.

Порада №5 Зверніться до Державної служби з питань праці

Якщо роботодавець попри все порушує ваші права, варто звернутись до місцевого відділення Державної служби з питань праці. Це орган, який стежить за дотриманням прав працівників.

Можна написати заяву, а також додати до неї відео або аудіодокази розмов із керівником, де він змушує вас, приміром, до звільнення. Юристи зауважують – вирішення спору може затягнутись на місяці, але результат здебільшого на користь працівника.

— На практиці писались звернення до Державної служби з питань праці –  якщо одна людина, то добре, якщо колектив – ще краще. Тоді інспектори напряму звертались до роботодавця або ініціювати перевірку. Та такі перевірки часто виявляли й інші порушення на підприємстві, за що працедавець був змушений платити чималі штрафи.

P.S. А що із “сірою” зайнятістю?

Утім на практиці усі ці поради дієві у тому разі, якщо ви офіційно працевлаштовані та зарплата у вас “біла”. Чимало ж людей працюють так би мовити в “сіру”: оформлені на мінімалку, чи як ФОПи, або узагалі без документів.

За даними уряду, на початку року у “сірій” економіці було задіяно 21% працездатного населення. Усі ці люди під час карантину опинились в найбільшій зоні ризику, бо безправні. Юристи ж зауважують, що працедавці також ризикують, бо порушують закон. Тож працівник міг би взяти це на озброєння у переговорах з керівником, який хоче його звільнити.

— Порада – звертайтесь до податкової. Це їхня парафія перевіряти, чи сплачують усі податки. Працевлаштування через ФОП – це часто спосіб приховування податків. Конкретні ризики для працедавця – це кримінальна та фінансова відповідальність.

Кримінальний кодекс України у статті 172 про грубе порушення законодавства про працю передбачає штраф від 34 до 51 тис. грн. А ще додаткові штрафи через статтю 235  КЗПП. Тому роботодавець кілька разів задумається, перед тим як образити працівника, який йому усе це розповість, – зазначає юрист.

Раніше Факти ICTV розповідали, скільки українців під час карантину продовжують ходити на роботу.

Андрій Борис