Пройшло вже майже 2 роки війни, а у Раді лише місяць назад прийняли закон про обов’язкову психологічну реабілітацію ветеранів АТО.
Сьогодні точну кількість загиблих в результаті бойових дій в Україні назвати неможливо, не дивлячись на те, що державні органи намагаються вести підрахунки. Але зазвичай цифри занижуються, а дані замовчуються.
У державі намагаються зробити вигляд, що все в рамках нормального – при цьому забувають про тих, кому пощастило повернутись живими.
– Хлопці, коли повертаються, у них завищена оцінка справедливості. Вони осідають на дому і не знають, куди їм далі рухатися. На сьогоднішній день, коли вони повернулися, і вони нікому не потрібні, – говорить Олександр Кучма, голова союзу учасників бойових дій Обухова.
Через те, що держава не надає належної уваги реабілітації ветеранів, їм надзвичайно складно адаптуватись до звичайного повсякденного життя. Іноді трапляється, що колишні бійці не знаходять свого місця у соціумі і в результаті закінчують життя самогубством. А деякі вояки “лікують” післявійськовий синдром алкоголем.
– Велика проблема – це алкоголізація. Зняти стрес, на хвилиночку, нехай наша верхушка собі уявлять, що вони своїх друзів збирають по частинах і потім вони не п’ють і цілком спокійні, – пояснює медичний психолог санаторію Феофанія Ірина Улезко.
За 2 роки війни у державі не змогли розробити комплексну програму реабілітації колишніх бійців. Лише місяць назад у Раді прийняли закон, який стосується обов’язкової психологічної реабілітації ветеранів АТО. І знову ж таки якістю умов життя санаторій для бійців АТО не вирізняється, адже через тендерну тяганину усі забули за людей. Головне – вчасно відзвітувати.
– Все відповідає умовам тендерних процедур. Обладнані усім необхідним, щоб вимоги до приміщення, той комплекс психологічної допомоги, який закладений, був реалізований в повному об’ємі, – стверджує заступник директора департаменту держслужби України у справах ветеранів та учасників АТО Наталія Грицунь.
