Поліцейська місія на Донбасі: прихована загроза чи шанс для України?
Нормандська четвірка у повному складі підтримала розгортання поліцейської місії на ОБСЄ на Донбасі.
Факти ICTV розібрались, як поліцейські ОБСЄ вплинуть на конфлікт на Донбасі.
Що сталося?
У Порошенка повідомили про результати переговорів Нормандської четвірки щодо Донбасу. У телефонній розмові брали участь керівники Росії, Німеччини, України та Франції.
Серед важливих питань було введення поліцейської місії ОБСЄ на Донбас, яке підтримали усі учасники переговорів.
Раніше Петро Порошенко говорив, що неозброєні спостерігачі ОБСЄ неефективно виконують свої функції, адже постійно вони зазнають атак.
Факти ICTV запитали експерта Міжнародного центру прогресивних досліджень Progress Миколу Бєлєкова, що ж означає розгортання поліцейської місії ОБСЄ на Донбасі та яким чином це буде відбуватись.
Далі – пряма мова.
Яка кінцева мета місії?
Сторони конфлікту бачать її ціль по-різному. Відповідно до заяв української сторони, спеціальна поліцейська місія (СПМ. – Ред.) має на меті не лише гарантування безпеки на лінії розмежування, але із часом зайти і на територію ОРДЛО, включно із встановленням контролю над російсько-українським кордоном. Лише у такому випадку, відповідно до бачення Києва, можна буде створити відповідні умови для проведення виборів.
РФ бачить у СПМ засіб стабілізації ситуації на лінії фактичного контролю – мова про контроль над кордоном не йде. Більше того, відповідно до заяв речника президента РФ, Україна має узгоджувати усі питання щодо розгортання СПМ із “ДНР” і “ЛНР”.
Зі свого боку, Німеччина і Франція, як свідчить зустріч керівників МЗС Нормандської четвірки, бачить у СПМ засіб гарантування проведення виборів як частини реалізації Мінських домовленостей.
Що зі зброєю?
Порядок застосування зброї, а також проти кого вона може бути застосована, визначатиметься мандатом місії, яку схвалюватиме засідання усіх членів ОБСЄ, де РФ має відповідне право вето.
Більше того, навіть те, яку зброю матиме СПМ ОБСЄ, також визначатиме мандат місії. У таких умовах постає питання: чи дасть РФ згоду на розгортання важкого озброєння? Адже дуже складно уявити як СПМ ОБСЄ виключно із легкою зброєю зможе протистояти військам РФ і її найманцям, які мають важке озброєння.
І що це змінить?
Усе залежатиме від того, який мандат матиме місія, і де вона буде розгорнута. Застосування СПМ ОБСЄ за планом України при відповідному озброєнні та чисельності може сприяти розв’язанню конфлікту на користь України.
Якщо ж СПМ місія обмежиться лише лінією розмежування, як хоче РФ, то це означатиме подальшу заморозку конфлікту.
Хоча із іншого боку, СПМ ОБСЄ на лінії розмежування при відповідній чисельності і озброєнні зможе попередити можливість широкомасштабного наступу сил РФ її найманців.
Яка чисельність місії?
Згідно з озвученими цифрами – 5-10 тисяч військових. Цього явно замало. Як свідчить практика конфліктів на Балканах, місії ООН із подібним мандатом мали чисельність більше 40 тисяч.
Росія теж відправить “миротворців”?
Складно уявити, що Росія не використовуватиме право вето в ОБСЄ, і при цьому не буде чисельно присутньою у цій місіїї. Це змушує задуматись, наскільки така місія відповідатиме інтересам України.
І як довго це триватиме?
Мандат СПМ ОБСЄ передбачатиме певний фіксований термін щодо функціонування місії. Далі ОБСЄ відповідно до свої процедурних правил вирішуватиме питання щодо продовження місії, так і можливості зміни іі мандату. Наразі про конкретні часові рамки не йшлося.
Коли місія буде в Україні?
Питання відкрите, адже ОБСЄ не мало до цього часу відповідного досвіду щодо розгортання СПМ. Та за бажання ключових гравців, мандат може бути розроблений і схвалений дуже швидко.
Але у зв’язку з різним баченням України і РФ функцій СПМ, можна очікувати великих дискусій щодо практичного наповнення мандату місії. Окрім того, постане питання: у випадку схвалення місії, які країни будуть готові дати свої контингенти для СПМ?
Адже проти СПМ ОБСЄ можливі провокації із боку “ДНР” і “ЛНР”, наслідком яких можуть бути жертви.
Хто оплачує витрати?
ОБСЄ не зможе профінансувати розгортання СПМ, адже річним бюджетом такі речі не передбачені – для цього потрібне залучення додаткових коштів. ОБСЄ буде змушене звертатися до держав-членів або ООН. А це знову ставить питання: наскільки держави-члени будуть готові піти на такий крок?
Чи це означає, що наступний крок – вибори?
Якщо СПМ ОБСЄ діятиме відповідно до бачення України і встановить ефективний контроль над кордоном, можна буде говорити про проведення виборів на окупованих територіях.
У будь-якому іншому випадку, проведення місцевих виборів в ОРДЛО означатиме легітимізацію “ДНР” і “ЛНР”. А це є частиною плану РФ щодо швидкої реінтеграції ОРДЛО в склад України і зняття західних санкцій.
Богдан Амінов