Перенести в окремий простір: голова УІНП про російські імперські пам’ятники
Голова Українського інституту національної пам’яті Антон Дробович вважає, що одеські імперські пам’ятники, такі як пам’ятник російській цариці Катерині II, що не підпадають під декомунізацію, можна перемістити у якийсь простір.
За його словами, подібне можна реалізувати із Музеєм полтавської битви.
— Там на вході стоїть пам’ятник Петру І, і сам музей з місцевими кураторами придумав ідею зробити підлогу під цим пам’ятником у вигляді шахівниці, а поряд поставити фігури Карла ХІІ і гетьмана Мазепи. Це один із зразкових прикладів переосмислення пам’ятників. Коли сам монумент не ламається, не зноситься, не переноситься, але створюється контекст, який відкриває більше правди про події, і робить те, чого росіяни так бояться, – розказує правдиву історію, – стверджує він.
Дробич наголошує, що сьогоднішня війна демонструє, що росіянам продовжує бути властива імперська оптика. Зокрема імперські амбіції Росії призвело до того, що на півдні і сході країни 2/3 географічних назв пов’язані не з Україною, а з Росією і колишніми радянськими республіками, або територіями Російської імперії.
У зв’язку з хвилею дерусифікації, Дробович пропонує створити один великий національний меморіал війни, та у ньому зібрати, зокрема, пам’ятники як інсталяцію, яка показує, що війна супроводжувалася змінами в символічному просторі. Можна створити музей осмислення нашого минулого у складі імперій.
— Хто з регіонів швидше зрозуміє, що це корисна історія, що такий музей створить туристичний потік, робочі місця і новий імідж території. Я думаю, що міста і регіони можуть навіть змагатися за те, хто очолить цей мейнстрім.
На його думку, меморіалізація пам’яті про сьогоднішню війну буде “точно живою, а не за розпорядженням згори”, як в радянський час.
— Ми як суспільство отримаємо можливість створити затишний публічний простір, в якому самі будемо жити і осмислено його формувати. Не під тиском політичної кон’юнктури, а від сили своїх переживань, міркувань й емоцій.
Дробович також вважає, що у Києві треба продовжувати відмовлятися від радянської символіки. Йдеться про серп і молот на мосту Патона та щит скульптури Батьківщина-мати. Також державний діяч вважає, що треба перенести могилу радянського воєначальника Ватутіна на Лук’янівський цвинтар. Послання Арки дружби народів теж можна змінити.
