Чому Росія активізувала удари по Півдню України ракетами Онікс і що це за зброя

Протягом останніх тижнів Росія пожвавила свої ракетні удари по південних містах України, та цього разу основною зброєю держави-агресора стали протикорабельні ракети Онікс, якими російські терористи знищують запаси української агропродукції й атакують цивільні об’єкти в Одесі та інших містах України.

Що треба знати про протикорабельні ракети Онікс, у чому небезпека для України та чому вони стали головною зброєю атак по приморських містах? Відповіді на ці та інші питання читайте в матеріалі на Фактах ICTV.

Оніксами П-800, що раніше майже не згадувалися, зараз росіяни масовано б’ють по зернових терміналах, причалах та іншій портовій інфраструктурі. А нещодавня атака по Спасо-Преображенському собору вкотре продемонструвала, що для РФ немає нічого святого.

Як і більшість російської зброї, Онікс було розроблено за радянських часів, та на озброєння ракету взяли вже на початку нового тисячоліття. Особливостями цієї зброї називали надзвукову швидкість і можливість летіти на дуже малій висоті. Російські пропагандисти називають її найефективнішою російською зброєю у війні Росії проти України. Втім, ракета має і свої таємниці.

Технічні характеристики Онікса:

• Довжина – від шести до восьми метрів, залежно від носія;
• Розмах крила – 1,7 м;
• Стартова маса ракети – 3 тис. кг, з транспортно-пусковою склянкою (ТПС) – 3,9 тис. кг;
• Швидкість – максимальна понад 3 тис. км на висоті і майже 2,5 тис. біля поверхні землі;
• Маса бойової частини – 300 кг;
• Дальність – 300 км. Водночас у модернізованої версії Онікс М – до 800 км, якщо вірити заявленим характеристикам.

– Чому ракета летить на двох Махах практично всю свою траєкторію, бо так у прямоточному двигуні здійснюється стискання повітря, зустрічним потоком. Якщо ракета зменшить швидкість… А 2 Махи – це приблизно 2000 тис км на годину, навіть більше на малій висоті, якщо вона зменшить цю швидкість, двигун перестане працювати, – каже авіаційний експерт Валерій Романенко.

Пуск ракети відбувається зі стандартної пускової шахти кораблів, що носять і такі ракети, як Калібр. Також пуски можливі з підводних човнів, літаків або із наземних установок. Комплекси на базі вантажівок розгортаються за лічені хвилини. Путінські війська понадилися запускати Онікси з окупованого Криму, з берегового ракетного комплексу Бастіон.

Заступник директора центру досліджень армії, конверсії та роззброєння з міжнародних питань Михайло Самусь каже, що з Криму до Одеси дуже недалека дистанція, тому за надзвукової швидкості “лічені хвилини практично минають від запуску до удару”.

– Декларується її підйом на висоту 14-15 км, під час атаки вона знижується на висоту до 5-7 метрів над хвилями і атакує корабель, – пояснює головний редактор порталу Defense express Олег Катков.

Втім, як можна було побачити, попри те, що в теорії головною ціллю Онікса має бути корабель, росіяни все ж гатять по об’єктах на узбережжі України.

Ба більше, колишній російський президент Дмитро Медведєв погрожував вдарити Оніксом по суду в Гаазі, після того, як той видав ордер на арешт Володимира Путіна.

– Голівка самонаведення ракети радіолокаційна, тож цілком може бачити деякі наземні радіоконтрастні об’єкти. Зокрема для таких протикорабельних ракет берегові цілі, як резервуари з пальним або елеватори, радіоконтрастні та цілком можуть бути захоплені голівкою самонаведення. По-друге, ця ракета, вочевидь звісно, має супутникову навігацію та інерціальну навігацію, тобто можливо закласти просто політ за відповідними точками маршруту і так вразити якусь наземну ціль, – пояснює Катков.

Але ракета не може сканувати місцевість і порівнювати картинку цілі з тим, що бачить, як, наприклад, це роблять сучасні західні ракети Storm Shadow. Онікс наводиться на об’єкт, який найкраще відбиває радіопромені. А отже, може сприйняти за ціль, наприклад, щось металеве.

– По кораблю вона влучить точно, по металевому предмету теж влучить точно. Чому її запускали, власне, по металевих баках, в яких зберігається збіжжя, туди вона чітко орієнтується. По портах, там великі крани, металеві предмети, вона їх бачить знизу вверх, на тлі неба це великі радіоконтрастні об’єкти, тож вона по них влучає. Поцілила, наприклад, по собору, там теж купол залізний, вона його вибрала з усіх об’єктів як найбільш радіоконтрастний – і саме туди влучила, – каже Романенко.

Така зброя росіян, яка може бити по храмах і будинках із великими металевими конструкціями. Та головна перевага цієї ракети для путінського командування – здатність бути невразливою для протиповітряної оборони.

– Онікси дійсно призначені для подолання систем ППО та ПРО. Вони для цього розроблялися, для знищення і корабельних угруповань противника та наземних цілей противника, – каже Самусь.

Очевидно, що комбінація надзвукової швидкості та здатності летіти на дуже низькій висоті, за рельєфом місцевості, роблять ракету дуже складною мішенню для українських сил ППО.

За словами Каткова, зенітно-ракетні комплекси, які має Україна, чи-то С-300, чи західні Patriot, не бачать ракети Онікс.

– Летить ракета Онікс, він (комплекс ЗРК. –Ред.) її ніяк не бачить, тому що вона прихована для нього за горизонтом. І стане помітною для цієї радіолокаційної станції лише на відстані 21 км, якщо радар розташований на висоті 10 м і ракета летить на висоті 10 м. Так, Patriot має чудовий радар, може знищувати висотні аеродинамічні цілі на відстані 160 км, але це цілі на висоті там, 7 км приблизно. Її просто не видно (ракету за горизонтом, – Ред.), – пояснює Катков.

Втім українські Збройні сили вміють дивувати, і під час торішніх атак оперативне командування Південь повідомляло про знищення Оніксів над Одещиною. Причому, начебто уразити ракети змогли за допомогою старих радянських ЗРК.

Водночас під час нещодавньої атаки збити надзвукові ракети нашим зенітникам не вдалося. Можливо, за рік російський оборонпром удосконалив траєкторію їхнього польоту. Та й у Повітряних силах ЗСУ вже не раз заявляли, що збивати російські Онікси наявними в Україні засобами ППО – досить непросто.

Утім, є значно ефективніша зброя, що здатна їх нищити.

– Найбільш ефективним, на цей час, є комплекс SAMP/T, це Франція-Італія, їх небагато у розпорядженні, все залежить від того, наскільки наші партнери зможуть їх виготовляти й допомогти Україні створити таку систему, – каже Самусь.

Потрібна протиракета зі швидкістю більшою, ніж в Онікса. І хороша новина – Україна вже отримала SAMP/T від Євросоюзу. Та для ефективної протиповітряної оборони потрібно більше таких систем.

Ще один метод боротьби з цією загрозою є знищення самого берегового ракетного комплексу, але для цього теж потрібна нова західна зброя – далекобійні ракети ATACMS.

– У (російського берегового комплексу. – Ред.) Бастіона є вікно можливостей, коли його можливо перехопити, він виходить на позицію, розкривається. І якби в Україні був ATACMS і перебував у стані чергування, створюючи засідки на комплекси Бастіон, як тільки вони виходять на позиції, починають розкладатися, здійснюється пуск ATACMS. А час підльоту ATACMS – менше від 10 хв, – каже Катков.

Поки Сполучені Штати кажуть, що не мають достатніх запасів ракет ATACMS, але переговори щодо їхніх постачань Україні тривають.

Читайте також

Білий дім не поспішає ухвалювати рішення щодо ракет ATACMS для України – WP

Ключовим питанням залишається те, як багато Оніксів ще є у Російської Федерації. Пів року тому, у запасах РФ, за інформацією Міноборони України, було 347 таких ракет. Близько сорока, вже за оцінками наших експертів, країна-терористка відстріляла по Україні. Понад триста залишилося. Втім, наразі тішитися зарано, оскільки Росія могла поновити виробництво або скооперуватися з Індією, яка випускає ідентичну ракету.

– Були дані, що Росія вже провела переговори з Індією стосовно цих ракет. Не виключено, що Росія може залучити індійські потужності для виробництва цих ракет і потім викуповувати їх, тобто імпортувати ті спільні розробки – Брахмус – уже для використання проти України, – пояснює Самусь.

Проте, якщо Індія піде на військову співпрацю з Росією, може потрапити під західні санкції. Але в будь-якому разі Україні треба розраховувати на себе, що означає посилення власної протиракетної оборони за допомогою наших союзників.