Французькі винищувачі Mirage 2000D проти російських Су-24М: хто переможе

Вже кілька місяців у західних ЗМІ обговорюють чутки про те, що Україна, окрім F-16, може отримати й інші літаки. Йдеться про багатоцільові французькі винищувачі Mirage 2000D.

Для чого Україні ці літаки і чим вони відрізняються від схожих за функціоналом Су-24М – разом з експертами розбиралися журналісти Фактів тижня.

Mirage 2000D проти Су-24М

На перший погляд, ці літаки не мають нічого спільного.

Су-24М – радянський літак, класичний фронтовий бомбардувальник часів холодної війни, що перебуває на озброєнні і РФ, і України. З цікавих особливостей – рухоме крило, яке полегшує маневрування на низьких швидкостях.

А це вже зовсім інша “пташка”, яка мала б боротися саме з Су-24, спритний хижак Mirage 2000D.

В українському небі ці дві машини можуть грати на одному боці та одну й ту саму роль.

Головні характеристики бомбардувальника Су-24М:

• перший політ – у 1977 році;
• вага – 21 тонна;
• максимальна швидкість – 1 700 км на годину;
• бойовий радіус – 560 км;
• максимальне бойове навантаження – 7 тонн;
• екіпаж – дві людини.

Характеристики винищувача-бомбардувальника Mirage 2000D:

• перший політ здійснив у 1993 році;
• втричі легший за радянську машину – 7,5 тонни;
• швидкість – 2 340 км на годину;
• бойовий радіус теж більший – 900 км;
• максимальне бойове навантаження трохи менше – 6 200 кг;
• в екіпажі – один пілот.

За головними тактико-технічними характеристиками, перевага, безумовно, за французькою машиною – 1:0 на користь Mirage 2000D.

Але не все так просто. Су-24 все ж таки бомбардувальник, а Mirage 2000D – винищувач. Різні класи машин, хоча це не зовсім так. Недарма ж в індексі француза з’явилася літера D.

Тоді як радянські конструктори створювали окремо винищувачі та бомбардувальники, світова авіаційна спільнота вирішила піти іншим шляхом – поєднати ці функції в одній машині.

– Якщо ми говоримо про Mirage 2000, в базовій версії він діяв як винищувач, але була потреба саме в розширенні його функціональних можливостей, розширення можливостей до застосування для завдання наземних ударів, підтримки наземних сил. Літак був доопрацьований і з’явилася модифікація Mirage 2000D, – пояснив авіаційний експерт Богдан Долінце.

Саме тому Су-24М, хоч і важить як три Mirage, здатний нести на собі лише трохи більше бомб і ракет.

– Зрозуміло, що у Mirage один двигун, у Су-24 їх два. За потужності двох двигунів на Су-24 і за потужності одного на Mirage корисне навантаження у них майже однакове, – зауважує авіаційний експерт Анатолій Храпчинський.

Але чи грає це хоча б якусь роль в умовах російсько-української війни, пояснює воєнний оглядач Іван Киричевський:

– Літати, штурмувати, бомбити росіян – не під це створювався Mirage 2000D. У нас і для Су-24М вже немає таких можливостей, тому що росіяни ущільнили ППО, регулярно залучають до патрульних місій винищувачі МіГ-31 з ракетами Р-37 на дальність 200 км в “повітря-повітря” режимі.

Тоді у чому може полягати їхня головна місія – відповідь частково в унікальному вмінні Су-24.

Так низько та швидко летіти над землею – не кожен винищувач вміє, зокрема й Mirage 2000D.

– Якщо ми говоримо про швидкість польоту, то Су-24 здатний виконувати політ біля землі на швидкості 1400 км/год., а той самий Mirage може летіти на значно меншій швидкості, тобто йдеться про 1100 км, – каже Богдан Долінце.

А що швидше й нижче, то більше шансів, що ворожа ППО тебе не побачить, і за це Су-24 отримує в цьому раунді свій бал. Рахунок зрівнявся.

А що ж із вартістю та складністю обслуговування цих машин? І тут поважний вік грає не на користь Су-24.

– Су-24М – це літак, який на 20 років старіший, тобто він потребує значно більшої кількості годин обслуговування, різних регламентних робіт, тому за всіх рівних значень, напевно, вартість володіння Су-24М буде значно дорожчою, ніж Mirage 2000D, – зауважує Богдан Долінце.

До всього, від самого моменту створення ця радянська розробка не вважалася взірцем надійності.

– Було безліч різних передумов під час польоту, не було якихось авіатрощ серйозних, але завдяки підготовленості екіпажу вдавалося доводити їх до аеродрому базування, приземлитися і зробити певні роботи, – розповідає Анатолій Храпчинський.

Крім того, свого часу Су-24 називали найаварійнішим літаком Росії. Рекорд встановлений із 1988-го до 1992 року, коли було втрачено 27 літаків.

І навіть на землі ця машина могла наробити лиха.

За словами Івана Киричевського, наприклад, ліхтар кабіни Су-24М часто дуже різко падав і ламав пальці авіатехнікам.

– Mirage 2000D значно кращий за Су-24, але боюся, що в тут ми порівнюємо кругле з теплим, адже це дві різних соціосистеми з різним ставленням до людей, – додає він.

Су-24 має два двигуни, а це означає, що на нього потрібно вдвічі більше запчастин і часу на обслуговування.

– З погляду потужності, керованості й характеристик літака, два двигуни є все ж таки додатковою перевагою, але щодо володіння літаком, його обслуговування, вартість такого обслуговування і часу на утримання цього літака в бойовому стані, звісно, є значно вищою, – вважає Богдан Долінце.

Тобто у цьому раунді за експлуатаційні переваги бал дістається Mirage. Загальний рахунок 2:1.

А тепер повернемося до зброї і зрозуміємо, для чого, власне, потрібні ці літаки.

Су-24М – поки що єдина можливість для України доставляти так звану “бавовну” у тимчасово окупований Крим.

Все це завдяки крилатим ракетам – британській Storm Shadow і французькій SCALP. Тож чому б не поєднати те, що й було створено для того – французькі літаки і ракети.

– По-перше, Mirage молодший за Су-24, у нього набагато краща електроніка. Адже те, що мають наші Су-24 зараз, вони не використовують у повному обсязі, Чому? Тому що ми знаємо: ті ж самі пілони були перероблені на Су-24, – зауважує Анатолій Храпчинський.

І тут час згадати про ще одну крилату ракету.

– Отримання Mirage може бути пов’язана не тільки з нарощуванням можливості використання Су-24 і розширенням цих пускових можливостей для тих чи інших видів озброєння, це, зокрема, можливість вивільнити певну кількість літаків, у разі досягнення політичного рішення, щоб модернізувати і зробити ракетоносіями також ракет Taurus, – каже Богдан Долінце.

Су-24 теоретично може нести Taurus, але для переобладнання потрібен час. В цьому якраз і проблема.

– Спочатку наші Су-24 треба було перепрошивати під Storm Shadow, а потім ще окремо, а це затрати на рівні кількох тижнів, перепрошивати під SCALP. Очевидно, щоб перепрошити ще під Taurus, може знадобитися більше часу, ніж кілька тижнів. Німці говорять, так, для адаптації під Су-24 нам треба 6 місяців, під Ф-16 – півтора року, – вважає Іван Киричевський.

Якщо дотримуватися цієї логіки, частина з наявних у України Су-24М будуть і надалі оперувати британськими ракетами Storm Shadow, а частину – переобладнають для Taurus. А Mirage дістануться SCALP.

У підсумку: більше літаків – більше ракет. Але на скільки більше? На початок повномасштабного вторгнення в Україні було 12 Су-24, тому навіть ескадрилья (12 літаків) подвоїть кількість носіїв ракет.

Наразі офіційних підтверджень про передання цих літаків немає, утім, навіть гіпотетична можливість отримати кілька таких машин – вже суттєвє підвищення бойових спроможностей українських пілотів.

Фінальний результат – 3:1.  Mirage 2000D попереду.