Кава з посмішкою під постріли і вибухи. Якою була жінка-воїн Аміна Окуєва

Після Другої чеченської війни вона вирішила присвятити своє життя боротьбі за свободу. І разом з Адамом Осмаєвим стали ворогом Кадирова та Кремля.

Аміна завжди знала, що рано чи пізно вороги до неї доберуться, але смерті жінка не боялась. Війну вона називала неминучим злом, і вважала, що її треба уникати будь-якими шляхами.

У 2003 році жінка разом з маленьким сином повернулася з Москви до Одеси – де вона народилась і вчилася в медичному університеті. А коли розпочалася Революція гідності – Окуєва приїхала на Майдан і працювала медиком в афганській сотні.

У найзапекліші дні її скосила хвороба. Тож аби віддати дань загиблій Небесній сотні вона разом з майбутнім чоловіком Адамом Осмаєвим вирушила в зону АТО.

Спочатку воювала в добровольчому батальйоні імені Джохара Дудаєва, а згодом у батальйоні Київ-2.

Пройшла бої під Дебальцевим та Авдіївкою. Однак про свою діяльність на фронті жінка говорила, що була прес-офіцером та лікаркою.

Дивіться: Це не останній замах, терористи хотіли убити обох – друзі Окуєвої

Але насправді Окуєва влучно стріляла, і на передовій була одним із найкращих снайперів.

За свою відданість Україні вона отримала відзнаку Народного Героя. На мирній території  Окуєва брала активну участь у громадських заходах та як волонтерка допомагала армії. У неї лишився 13-річний син.

До слова, похорон Аміни Окуєвої буде непублічним.