Підсумки-2014: що Україна віддала за падіння режиму Януковича? (відео)

2014 рік завершується вибухами та замахами на життя. Він і починався драматично. Закони 16 січня, розстріли на Майдані і врешті втеча четвертого президента України. Якою ціною падіння режиму Януковича далося Україні? Відповідь знайшли репортери «Фактів тижня», які у ті дні опинилися у самісінькій гущині подій.

На початку цього року Євромайдан стояв уже другий місяць. Влада на поступки не йшла, протест природно затухав. Проте в полум’я банда Януковича наче навмисно підливали олію. А після новорічних свят провладні депутати парламенту вирішили законодавчо закріпити диктатуру Януковича.

16 січня у заблокованій сесійній залі провладна більшість підняттям рук проголосувала за низку законів, внесених регіоналами Колесніченком і Олійником. В суспільстві закони назвали диктаторськими. Адже вони запроваджували кримінальну відповідальність за наклеп, за тиск на суддів і навіть за носіння на вулиці медичних масок і будівельних касок.

Парламентська опозиція не змогла ні завадити ухваленню диктаторських законів, ні запропонувати Майдану рецепт боротьби з диктатурою. Тож на черговому віче ініціативу взяла на себе вулиця. Терпець народу урвався. Того вечора в хід уперше пішли коктейлі Молотова.

Першою на Грушевського 22 січня пролилася саме його кров. Вірменин українського походження Сергій Нігоян віддав життя за свободу батьківщини. Другою жертвою невідомого снайпера став активіст УНА-УНСО, білорус Михайло Жизнєвський. Кров змусила владу піти на діалог з опозиціонерами. Однак спочатку вона була готова лише обміняти припинення протестів на амністію для їх учасників.

Опозиційне тріо розгублене. І навіть готове погодитись на цей компроміс. Але Майдан проти. Він змушує опозиціонерів йти до кінця. Та вимагати від влади більшого – відставки уряду, скасування диктаторських законів, повернення до євроінтеграції і Конституції 2004-го року з обмеженими повноваженнями президента.

Опозиція взяла тактичну паузу, не сказавши ні «так», ні «ні». Аби затвердити можливий компроміс між владою й опозицією, зібрали позачергову сесію Ради. Перед її початком надійшла несподівана звістка. Микола Азаров, відставки якого вимагали з часів побиття студентів, добровільно пішов з посади. А депутати дружно скасували диктаторські закони.

Але все змінилося у чорний вівторок, 18 лютого. У цей день Рада мала розглядати закон про повернення до Конституції 2004 року. Але команди голосувати за нього з Банкової не надійшло…

Олександр Візгін, «Факти тижня».