В 2019 році на Україну чекають вибори президента та вибори до парламенту. Майбутні кандидати вже активно розпочали свою передвиборчу кампанію. Але чи дійсно всі представники політичних партій потрапляють до Верховної Ради демократичним шляхом?
Мандат депутата Верховної Ради не має визначеної ціни. Кожен випадок індивідуальний. Водночас, їх можна узагальнити до кількох типових випадків.
Почнемо з категорії найдешевших мандатів. У цьому випадку, зазвичай, йдеться про людей, які стали депутатами Верховної Ради через свої попередні заслуги і суспільний авторитет.
Читайте: Вибори президента України. Кого хочуть бачити на посту номер один
Для привабливості партійних списків до стартової п’ятірки, десятки чи двадцятки запрошують відомих особистостей. Раніше то були співаки, актори, письменники, науковці чи спортсмени, а тепер – це ветерани російсько-української війни, волонтери або громадські активісти.
Такі депутати отримують мандат безкоштовно, оскільки тягнуть за собою виборчий список інших невідомих кандидатів. Так само на минулих виборах траплялися випадки, коли у мажоритарних округах перемагали ветерани сучасної війни.
Кампанія обійшлася їм у відносно незначні суми та організаційні витрати. Виборці голосували, бо хотіли віддячити або покладалися на одержимість і патріотизм цих людей. Але це лічені випадки.
До категорії безкоштовних мандатів також можна віднести й тих депутатів, які отримали місце у прохідній частині списку завдяки родинним/дружнім зв’язкам або опинилися там випадково.
Читайте: Вибори президента України: виграти міг би Кеннеді
Випадково депутатами стають тоді, коли партія отримує на виборах неочікувано високий результат, і до парламенту проходять ті кандидати, якими заповнювали завідомо непрохідну частину списку. Тут міг опинитися хто завгодно. Це щасливчики, які, вважайте, виграли мандат у лотерею.
Друга категорія – це депутати, які інвестують у свій мандат впродовж тривалого часу. Вони роками пригодовують округи або довго інвестують у партії, які мають високий шанс на подолання виборчого бар’єру.
У цій ситуації видатки на мандат розтягуються в часі, але є ризик, що у вирішальний момент з’явиться заможніший опонент, який одномоментно інвестує в округ або партію суттєво більший ресурс.
Йдеться про третю категорію депутатів. Вони ухвалюють рішення напередодні виборів і викладають круглу суму або за інтенсивну виборчу кампанію у мажоритарному виборчому окрузі, або за гарантовано прохідне місце у виборчому списку. Йдеться про суми від $1 млн. доларів до кількох мільйонів. Були випадки, коли прохідне місце у списку політичної партії обійшлось кандидату у $5 млн.
Разом з тим, кожен випадок є унікальним. Все залежить від особистості кандидата – його незаплямованості чи токсичності. Має значення, чи були у схемі купівлі прохідного місця посередники.
Читайте: Втручання у вибори і вторгнення: Турчинов назвав плани РФ на 2019
Апетити лідерів різних партій, які продають квитки у свій список, також можуть істотно різнитися. Якщо ми говоримо про мажоритарний округ, то видатки на кампанію залежать від регіону, географії округу, соціально-демографічної структури електорату.
Автор: Михайло Басараб, політолог