Фаворити президентської кампанії: чия стратегія спрацює на виборах

Троє з десяти фаворитів президентської кампанії зайшли в осінь яскраво – Тимошенко, Ляшко та Порошенко.

Ситуативний фаворит виборчої кампанії – Юлія Тимошенко, яка роками тупцювала на соціальній тематиці: тарифи, субсидії, пенсії, зубожіння.

З 2014 року вона майже не помічала війни, не переймалася ані антиросійською, ані пронатівською чи євроінтеграційною тематикою. Новий сезон Тимошенко розпочала з двох виступів у Верховній Раді про НАТО і ЄС. Приправила їх критикою Порошенка за співпрацю з агресором і колаборантами.

Читайте: Президентські перегони 2019: хто має шанси на перемогу

На вулицях Києва зарясніли нові борди Юлії Тимошенко про майбутнє в ЄС і безпеку України в НАТО. Такий різкий перехід з соціального популізму у геополітичну проблематику має два пояснення.

По-перше, Тимошенко пішла збирати освідчений патріотичний електорат, який давно розгубила.

По-друге, їй треба було дуже швидко і ефектно спростувати свої зв’язки з Кремлем і Медведчуком. Друге пояснення видається пріоритетним.

Прості, але зрозумілі Юлині заяви про НАТО і ЄС мали б якнайкраще сигналізувати про її антиросійську налаштованість. Однак є один важливий нюанс. Мислячий прозахідний і патріотичний електорат у великих містах цього разу не для Тимошенко. Вона має змиритися з цим.

Їй доведеться битися з Ляшком за українське село і невеличке місто. Там НАТО, ЄС, а тим більше народна конституція чи новий суспільний договір – питання третього порядку, м’яко кажучи.

Тема сильної президентської влади стає фірмовим ексклюзивом Олега Ляшка. Це грамотний розрахунок, коли одні політики пропонують ліквідувати цю посаду, а інші закликають обмежити повноваження Президента. На фоні Ляшка інші кандидати виглядатимуть дивно, бо балотуються на посаду, яку самі ж обіцяють або скоротити, або девальвувати.

Читайте: Від $240 до 370 млн. Скільки коштує стати президентом

Ідея головного радикала легко зайде його потенційному виборцю: “все буде як у благополучних і сильних США, скоротимо посаду прем’єра та інших дармоїдів, які підвищують тарифи на газ, за все в країні відповідатиме одна людина – Президент, я не боюся цієї відповідальності, коаліційні чвари і свинарник в Раді припиняться, депутатів у стійло, корупціонерів у тюрми, людям щастя”. Все просто і зрозуміло.

Тимошенко зі своїми конституантами і суспільними договорами начисто програє своєму найближчому конкуренту Ляшку у цій заочній дискусії перед спільними виборцями села і малих міст. Бо їхній електорат чекає простих рішень.

Чинний Президент тривалий час має найгіршу електоральну динаміку з-поміж потенційних кандидатів. Все, що в нього залишилося, зосереджено передусім на заході України. Саме тому вражаючий військовий парад, томос, ЄС і НАТО в Конституцію.

Далі мав би бути закон Про державну мову і все в цьому ж дусі. Стратегія штабу Порошенка очевидно побудована на тому, щоб за будь-що і будь-як проповзти у другий тур. А далі чинний Президент має стати ненайкращою, але альтернативою або реваншу, або дикому популізму, або непередбачуваності, яка також завжди лякала людей.

Читайте: Чому Вакарчук та Зеленський можуть балотуватись на посаду президента

Якщо так, то розрахунок зрозумілий – максимально консолідувати під себе базу Західної України і частково поборотися за більші міста у центрі країни. Паралельно команда Порошенка буде мінусувати його конкурентів, щоб усі й надалі йшли на мізері.

Автор: Михайло Басараб, політолог