Гра в кальмара як урок для педагогів і батьків

Гра в кальмара. Підліток. Давайте міркувати разом. Нічого не писала про цей серіал щодо дітей, поки не з’явилася можливість самій його дивитися. Це роздум для вчителів і батьків. Намагалася писати тільки практичне, але буде все одно багато.

Забороняти і ігнорувати не вийде

• Правило базове – ми не можемо нічого заборонити, вилучити, не давши чогось натомість. Якщо “щось” проявилося – нам важливо із цим безпосередньо комунікувати. Називати, обговорювати. Якщо є реакція, значить, цей серіал “потрапив ” в якусь важливу потребу дітей. І нам важливо цю потребу, як мінімум, розпізнати.
• Нам важливо самим подивитися серіал, щоб розуміти, у що залучені діти. Можливо, якщо вони вже і так дивляться, або говорять про те, що дивляться їхні друзі, подивитися разом із ними – щоб відразу відстежувати реакції, міркувати, давати пояснення і підтримку.

Якщо ми дізналися, що підлітки дивляться серіал – це привід про нього говорити. Важливо вибирати тональність для розмови – це точно не повинно бути моралізаторством. Ідеально – запропонувати підліткам дискусію (їм важливі дискусії, включеність і повага).

Можна запропонувати поміркувати на тему соціальних експериментів. Експерименти Аша (серія досліджень, що демонструють владу і природу конформізму в групах). Експеримент Стенлі Мілгрема. Стенфордський тюремний експеримент (важливо розповісти про те, що результати цього експерименту спростовувалися). Спіраль мовчання (концепція, запропонована німецьким політологом Елізабет Ноель-Нойман). Розповісти про феномен Абіллінських грабель.

Можна запропонувати поміркувати про природу гри та ігрової залежності, про дофамінові пастки, пошукати у серіалі (в рекламі, політичних роликах) ознаки маніпуляції. Чому герої втягуються у гру? Чим ми готові заплатити за перемогу? І чим платили герої серіалу? (І герої художніх творів, які діти читали.) А на що я піду заради виграшу, який я в екстремальних ситуаціях? Чи є в серіалі однозначно позитивний і негативний герой?

З підлітками важливо говорити про моральні та етичні дилеми. (І на цю тему можна поміркувати в контексті безпеки – якщо я розповім про те, що мій друг грає в небезпечну гру, це зрада чи турбота? Тощо.) Так ми переводимо тему з емоційної площини в інтелектуальну, усвідомлювану.

Підліткове суспільство ієрархічне

Одна з найважливіших тем підліткового віку – боротьба за владу і визначення свого місця в ієрархії. Секрет впливу на підліткові спільноти – знайти, хто у них “Альфа”, і залучити його до співпраці, в позитивну співпрацю.

Підліткам важливо відчути себе “своїми”

І одне із завдань – знайти своїх. Зібратися в групу, щоб протистояти дорослому світу, зібратися в субкультуру (за або проти будь-якої теми). І тут запитання: чи є підліткам в конкретній школі навколо чого об’єднуватися? Якщо ні – потрібно шукати. У багатьох школах діти грають в цю гру – але не у всіх школах ця гра закінчується проявами жорстокості.

Нам важливо пам’ятати: якщо є емоційне залучення – на нього має бути фізичне реагування. Дія. Воно в будь-якому випадку буде, це відігравання, питання, в якій формі. Чим вище ставка, чим більше ризик, тим, з одного боку, буде більше захоплення у переможця при виграші. І буде більше потреби у “випусканні пари”.

У прояві – тілесному прояві напруги, накопиченої у грі. Вона буде шукати спосіб “каналізуватися” там, де є можливість проявляти активність (фізичну) підліткам. Що ми можемо запропонувати? Підліткам особливо важлива можливість займатися спортом.

Агресія більше проявляється у авторитарних спільнотах, де немає правил, або де вони жорсткі, де страшно, де немає можливості проявити емоції, де у дітей немає можливості (навички) запитати: А навіщо? А чому? Де високий рівень конкурентності в системах, інфікованих булінгом. Де насправді й немає спільноти та відчуття близькості. І питання не в тому, що робити із конкретною грою, а у тому, як формувати співтовариство.

Що ще нам важливо пам’ятати про підлітків

Їм не вистачає емоцій у живому спілкуванні. Відчуття небезпеки – це концентровані емоції, і нам важливо залучати їх у кіноклуби, клуби настільних ігор, важливо намагатися створювати емоційні зв’язки в сім’ях і з сім’ями. Чи є місце, заняття, де є можливості проявити, прожити емоції, займатися не тільки інтелектуальною діяльністю?

Вони суб’єктивно та об’єктивно самотні. Самотню людину легше спровокувати на щось, створюючи ілюзію близькості і контакту.

Вони шукають свою авторитетність і своє місце – і це місце важливо “дати” або допомогти знайти, важливо підкреслювати те, в чому вони сильні (можливо, вони зможуть бути менторами для малюків, можуть бути залучені у волонтерську діяльність).

Романтизація смерті і відчуття свого персонального безсмертя. З ними важливо говорити про їхні цінності, і цінності життя.

Одна з особливостей підліткового віку: тимчасове вимикання емпатії, прагнення до ризику, але складнощі із гальмуванням і оцінкою ризиків. Важливо, щоб у них була інформація про те, які зміни відбуваються в їхньому віці (книги – Народжені бути вільними, Дік Свааб, Ти – це твій мозок тощо); в чому, з помірним ризиком, дозволеним нами, вони можуть випробувати свої сили?

Ну, і ще одне – неочевидне: часто діти у проявленій формі відображають те, що відбувається у нас, у дорослих, у формі прихованій.

Буду думати і дописувати. (Про малюків 8-10 років потрібно писати окремо. І тут точно важливий батьківський контроль на контент або обговорення в сім’ї.)