Маріуполь: яке життя в 20 хвилинах від фронту

Маріуполь. Звучить романтично. Так, ніби моряк кличе дівчину прогулятися біля моря. Запрошення прийнято! 12-годинна дорога з Києва. Тепло-тремтливий настрій природи. Зеленкуватий обрій, припорошений вишнево-яблуневим цвітом, з п’янким ароматом квітня.

Бетонні конструкції на блок-постах розмальовані візерунками. Місто наче хоче приховати жахи війни, до лінії фронту 20 хвилин. Від компліментів наших військових потеплішало на серці. Привіт, Маріуполю! Різнокольорова будівля готелю, до якого ми приїхали, просто змусила усміхнутися!

Зранку місто відбивало робочий ритм. В церквах лунали дзвони, на роботу поспішали перехожі.

Мені здалося, що Маріуполь готувався до чогось містичного. Ніби нашіптував свою особливу мелодію. Подавав знаки, ненароком. Чудернацькі конструкції на вулицях, в рамках міжнародного фестивалю Startup ГогольФест добре підкреслили різнобарв’я міста.

Контраст урочисто-чепурних парків центру і покинутих розвалин віддалених районів. Ледь помітні малесенькі бронзові фігурки чоловічків у кашкетах та велетенські крани Азовського судноремонтного заводу на обрії. Міський сад, де аромат тюльпанів змішаний із солоним присмаком моря. Пісень прибою не чутно, та повітря розслабляє.

Всипане зорями небо додає місту таємничості. Серед корабельних доків б’ється серце Маріуполя. Судноремонтний завод. СРЗ.

Сучасні хуліганські мелодії у поєднанні з оперними аріями змусили кожну клітинку міста пульсувати частіше. Оновлений ритм Маріуполю подарувала опера Неро – єднання заради відродження!

Сподіваюся, місто втримає атмосферу затишку зі свіжістю морського бризу і ще більше розквітне в мирний час!

Автор: Анна Боль, журналіст Фактів ICTV.