Не альтернатива НАТО, але допоможе безпеці: що таке JEF та чому там має бути Україна
Як зафіксовано у Конституції України, а також згідно зі суспільною свідомістю і здоровим глуздом, безпековим вибором України є НАТО і альтернативи цьому немає.
Понад три роки відстрочки Україна дала Європі і світу, країнам-членам НАТО. Проте є враження, що світ досі не готовий прийняти реальність. Реальність гри без правил.
Три роки повномасштабної російської агресії, а насправді набагато довше, світ крокував шляхом загублених можливостей.
Якби у перший день повномасштабної війни світ акумульовано дав відсіч Росії, якби Україні вчасно відправили Leopard, Patriot, F-16, якби на Бухарестському саміті у 2008-му НАТО прийняло Україну. Якби, якби, якби…
Шлях до миру лежить через силу, все інше – це слабкість.
І попри це все у нас не існує альтернативи НАТО. Проте поки Україну туди не беруть, все одно нам потрібно шукати можливість об’єднатися з державами, які вирішили, що загроза війни неминуча і ведуть підготовку своїх армії до неї. Бо в Європі ніхто наодинці не здатен протистояти РФ. До того ж, є ймовірність, що 5-та стаття НАТО може й не спрацювати.
Тож Україні важливо інтегруватися у регіональні безпекові структури. В які?
Інтеграція України у регіональні безпекові структури
9 травня в Осло була подія, про яку писали в новинах, проте досить мало. І я бачу, що багато людей взагалі не усвідомлюють, що відбулося. А сталося дуже важливе.
Україні на саміті лідерів країн-учасниць JEF 9 травня надали спеціальний формат співпраці: просунуте (підсилене) партнерство. Для нас розробили такий формат, якого не було ніколи і ні в кого.
Що таке JEF?
JEF, або українською ОЕС (Об’єднані експедиційні сили) – це військово-політична коаліція 10 країн Північної Європи і Балтії. Її очолює Велика Британія, а до складу входять Данія, Естонія, Фінляндія, Ісландія, Латвія, Литва, Нідерланди, Норвегія і Швеція. JEF була заснована у 2014 році у відповідь на анексію Криму для того, аби давати швидку відповідь на небезпеки – до введення в дію статті 5 договору про НАТО.
Як пряму та безпосередню загрозу власній безпеці розглядають РФ усі країни-члени JEF. Як це рекомендується НАТО, усі держави-учасниці JEF на оборону витрачають 2% власного ВВП. Вони всі разом відправили Україні більше військової та гуманітарної допомоги, ніж решта країн-членів НАТО, разом узятих, не враховуючи США. У десятку найкращих серед країн-надавачів допомоги Україні входять 8 держав, які є учасниками JEF. Україні у 2025 році вони планують надати €12 млрд на військову допомогу.
Це військова коаліція однодумців України здатна функціонувати в усіх п’яти військових просторах – наземному, морському, повітряному, космічному та кіберпросторі. В ній відсутні учасники, які би нас блокували, ставили палки в колеса, як це відбувається в ЄС і НАТО. Для України це дуже вигідне партнерство і, до того ж, зручне.
8 напрямків співробітництва передбачає наданий Україні особливий формат взаємодії. Успішне просування за ними відкриває нам шлях до асоційованого чи повного членства в організації JEF.
А це у свою чергу вплив на тактику і стратегію організації, головним противником якої є РФ.
Україна отримала би такі необхідні гарантії безпеки і мала б швидку реакцію на небезпеки без бюрократичної тяганини. Держави об’єднання отримали би від наших Збройних Сил досвід, який має тільки українська армія. Досвід справжньої сучасної війни.
Надзвичайно високим є військовий і геополітичний вплив військової коалції в Європі. Варто пам’ятати, що у JEF головує Велика Британія, яка є однією з найбільших військових сил Європи з ядерним арсеналом та глобальними можливостями. Вісь північної лінії оборони Європи формують учасники JEF.
JEF функціонує поза рамками НАТО, проте в повній синергії з ним — що передбачає гнучке реагування на локальні виклики.
Отже, JEF — це не альтернатива НАТО, проте сильний інструмент “швидкої реакції”, який надає можливість гнучко діяти в умовах небезпек, які створює РФ. Для України це найвигідніший безпековий партнер в Європі. Домогтися участі в JEF є пріоритетним завданням.
До чого тут парламент?
У діяльності цієї коаліції національні парламенти країн-учасниць JEF беруть участь не безпосередньо, а через механізми контролю над збройними силами, фінансування оборони, ратифікації політичних рішень та надання дозволів на участь у місіях.
А на тому етапі, на якому знаходиться Україна, основне – це домогтися політичних рішень країн про згоду на приєднання України до JEF. Ось тут наша дипломатія повинна діяти на всіх рівнях. Особливо на парламентському, оскільки саме парламенти представляють народи, а уряди повинні діяти в інтересах народів.
