Одним з головних показників, що медична реформа вже відбувається, стало створення Національної служби здоров’я України (НСЗУ), яка впровадить зміни фінансової системи охорони здоров’я та буде підзвітна Кабінету Міністрів.
Конкурс на голову Національної служби здоров’я
За результатами конкурсу на посаду голови НСЗУ переміг Олег Петренко, який був заступником генерального директора з питань стратегічного розвитку ТОВ “Isida-IVF”. Олег був одним з експертів, які розробляли концепцію реформування системи охорони здоров’я.
Крім Олега Петренка кандидатами на посаду голови НСЗУ були: Побережний Анатолій Іванович, головний лікар ТОВ “Поділля Медфарм”, Лукашенко Ігор Вікторович, головний лікар Чуднівської ЦРЛ, Кеда Юрій Миколайович, начальник відділу моніторингу у сфері надання медичної допомоги наркозалежним особам та CALL – центр державної установи “Український моніторинговий та медичний центр з наркотиків та алкоголю Міністерства охорони здоров’я України”, Солдатенко Оксана Володимирівна, провідний науковий співробітник військового інституту Київського національного університету ім. Т. Шевченка, Світлий Руслан Валентинович, генеральний директор КП “Фармація”, Свиридов Ігор Іванович, тимчасово не працює, Вишневський Андрій Володимирович, тимчасово не працює, Горбань Сергій Валентинович, головний лікар ТОВ “Фарм макс”, Котеляк Лідія Леонідівна, директор ТОВ “Антина”, Слободніченко Марина Костянтинівна, тимчасово не працює, Найда Мирон Миронович, директор фінансової компанії “ФінХелпФарм”, Усенко Роман Анатолійович, радник міністра юстиції України, Сліпченко Микола Вікторович, директор ТОВ “Дентал депо”.
Читайте: Медреформа 2018: як працюватиме і за що заплатять пацієнти
Велика кількість кандидатів на цю посаду з різних сфер управління показує достатньо високий рівень конкуренції, що збільшує рівень прозорості всього процесу.
НСЗУ заключатиме контракти з лікарями приватної практики та некомерційними комунальних підприємствами, на які перекваліфікуються лікарні, контролюватиме якість надання медичних послуг, а також стане розпорядником в перспективі 100 млрд. гривень на рік. Тому для того, щоб НСЗУ стала гарантом медичної реформи, її керівник має забезпечити надійну, прозору та ефективну роботу Служби.
НСЗУ у найближчій перспективі
28 грудня, Президент підписав Закон, що дав старт медичній реформі, а Кабмін ухвалив базові документи, які дозволять розпочати системні зміни, зокрема — Положення про Національну службу здоров’я України. Цей документ є ключовим для впровадження реформи фінансування системи охорони здоров’я.
Міністерство охорони здоров’я очікує, що в кінці червня 2018 року починає роботу Національна служба здоров’я України. З цього часу медзаклади первинної допомоги, які пройдуть процес автономізації, почнуть отримувати прямі виплати за надані медичні послуги. Заклади, які до цього часу не встигнуть пройти цю процедуру, будуть і далі фінансуватися за рахунок медичної субвенції.
Читайте: Медреформа: коли українці зможуть обрати собі лікаря
У цей же період буде розпочата робота з підготовки переходу закладів спеціалізованого і стаціонарного лікування на нову модель фінансування.
1 жовтня і 31 грудня — це другий і третій етапи для закладів первинної допомоги укласти контракт з Національною службою здоров’я України та перейти з субвенції на прямі виплати.
Плани впровадження реформи у 2018 році
2018 рік – період реформування первинної ланки медичної допомоги.
Головними “акторами” в імплементації медичної реформи є лікарі, медичні заклади, органи місцевого самоврядування та пацієнти.
Фактично, автономізація та реорганізація закладів охорони здоров’я (ЗОЗ) у некомерційні комунальні підприємства може відбуватися ще до початку роботи НСЗУ. На підставі рішення органів місцевого самоврядування, заклади охорони здоров’я зможуть укласти контракти з місцевими органами самоврядування і отримувати виплати з відповідних місцевих бюджетів. Однією з головних переваг для ЗОЗ є фінансова складова: тариф (на первинці) за пацієнта буде складати не 210 грн. (як до автономізації), а 240 грн. Після підписання контракту з НСЗУ цей тариф складатиме 370 грн.+ віковий коефіцієнт (за пацієнта на рік).
Пацієнти мають також відчувати свою відповідальність в контексті зміни системи охорони здоров’я. Кожен українець вже може визначитись з тим, який саме спеціаліст стане його сімейним лікарем, з яким він підпише декларацію.
Це дасть змогу завершити швидше процес переходу від “червоного” списку пацієнтів до “зеленого”.
Спочатку кошти за пацієнта надаються закладам охорони здоров’я за “червоним” списком – пацієнти, які закріплені за закладом згідно офіційної реєстрації (формат розподілу бюджету до прийняття реформи).
До “зеленого” списку пацієнти переходять після підписання декларації з сімейним лікарем. Така система дозволить побачити реальну кількість пацієнтів та місце, де вони фактично отримують медичні послуги первинної ланки.
Читайте: Алла Шлапак: Поки чиновники експериментують – лікарі їдуть за кордон
Лікарі та заклади охорони здоров’я у 2018 році мають можливість включитися до процесу автономізації. Лікарям надається вибір обрати вид ведення своєї професійної діяльності. Це може бути приватна практика, коли лікар реєструється як ФОП. В такому випадку, він має досить автономні і незалежні умови праці та розподілу коштів.
Також лікар може залишитися в статусі найманого працівника в лікарні (некомерційному комунальному підприємстві). Така форма робити відрізняється від першого варіанту тим, що спеціаліст звільняється від необхідності планувати всі процеси виключно самостійно (наймання співробітників, розпорядження коштами, наповнення матеріально технічної бази т.п.) та обговорює всі умови праці з головним лікарем.
Перехідний період для цих процесів триватиме до 2020 року. Таким чином представники всіх сторін матимуть достатньо часу, щоб розпочати, спланувати, організувати та завершити всі процеси, які забезпечать оптимальне функціонування в новій системі охорони здоров’я.
Автор: експерт та менеджер групи “Реформа системи охорони здоров’я”