Анна Боль, Журналістка Факти ICTV
Майже 80% європейців бачать Україну в ЄС: Мецола про підтримку, санкції та активи РФ
Із робочим візитом у Києві перебуває президентка Європарламенту Роберта Мецола.
З трибуни Верховної Ради вона оголосила, що в Києві буде відкрито постійне представництво Європарламенту. Вона також наголосила, що Європейський парламент буде твердо стояти на боці України на кожному етапі, доки не буде досягнуто миру, відновлено свободу і Україна не займе своє законне місце в ЄС.
Крім того, президентка Європарламенту повідомила про роботу над черговим пакетом санкцій щодо Росії. Після виступу в парламенті Роберта Мецола зустрілася із головою Верховної Ради Русланом Стефанчуком.
До того ж, глава Європарламенту дала ексклюзивне інтерв’ю журналістці програми Факти ICTV Анні Боль.
Про підтримку України Євросоюзом
– Як президентка Європарламенту ви маєте можливість спілкуватися з представниками різних країн Євросоюзу. Як вам вдається знаходити компроміси і як переконати європейців допомагати Україні більш ефективно?
– Підтримка дуже сильна від початку російського повномасштабного вторгнення у 2022 році. Ми бачимо підтримку від наших громадян, які виявляють солідарність і хочуть, щоб ми продовжували допомагати Україні у будь-який спосіб.
І, насправді, мене дуже обнадіюють результати останнього опитування Євробарометра, які показують, що підтримка залишається дуже високою. Майже 80% європейців хотіли б бачити Україну в Євросоюзі. Майже 70% хотіли б бачити більше санкцій проти Росії. І це, звичайно, допомагає мені та моїм колегам-депутатам Європарламенту, оскільки нас обирають безпосередньо від наших країн, переконатися, що така підтримка – це відображення реальної ситуації.
Про посилення безпеки України та Європи
– Які рішучі кроки необхідні, щоб посилити безпеку України і Європи?
– Безпека України – це безпека Європи, і тому вся допомога, яку ми надаємо Україні у військовій, фінансовій та логістичній сферах, також гарантує безпеку Євросоюзу та Європи як континенту. І саме тому дискусії між союзниками стосуються того, як ми можемо гарантувати цю безпеку в поточній ситуації, тобто в умовах щоденної ескалації з боку Росії, а також у мирний час.
Що станеться, коли ми почнемо відбудову? Що потрібно, щоб запобігти повторенню цього? Ми, Європейський парламент, вважаємо, що Україна заслуговує на членство в Європейському Союзі, і тому наступним негайним кроком, з одного боку, буде відкриття переговорного кластера, оскільки нам потрібно рухатися вперед. Але ми також маємо враховувати швидкість, яку демонструє ваша країна, і узгодити її зі швидкістю нашого внутрішнього механізму ухвалення рішень, а також потрібно ухвалити наступний пакет санкцій проти Росії.
Про заморожені активи РФ
– Які інструменти ви маєте, щоб передати російські заморожені активи Україні?
– Насправді, це дискусія, яка триває вже кілька років у рамках G7, де найбільші економіки об’єдналися, щоб обговорити, як ми можемо притягнути до відповідальності агресора, що діє на нашому континенті. І ці зусилля тривають. Ми продовжуємо знаходити можливі способи використання цих активів.
Звичайно, є юридичні питання, які потрібно вирішити, але якщо всі країни ЄС виявлять політичну волю, ми зможемо знайти вихід. Адже йдеться не лише про те, як допомогти Україні виграти війну, а й про те, як відбудувати Україну після цього жахливого вторгнення.
Про засоби боротьби з пропагандою РФ
– Чи ви маєте стратегію, як зупинити російську пропаганду?
– Що ж, це питання стосується не лише України, а й усіх демократичних країн, які процвітають саме завдяки демократії, де є живі дискусії, де можна не погоджуватися одне з одним, але намагатися з’ясувати правду. Я хвилююся за своїх маленьких дітей, коли вони онлайн і про щось дізнаються. Ми створюємо так званий щит демократії, за допомогою якого протистоїмо цій пропаганді не тільки з технологічної точки зору, а й з політичної.
Ми не боїмося протистояти їй і гарантуємо, що наші демократичні структури, чи то вибори, суди, парламенти, чи ми тут, у Верховній Раді, достатньо сильні, щоб протистояти будь-яким спробам знищити все, за що ми боремося. Іншими словами, ми боремося за єдність, мир, справедливість і гідність. Для багатьох режимів у цьому світі це протилежність тому, у що вони вірять. Ми маємо бути єдиними у нашій боротьбі з цим.
Про майбутнє України і Європи
– А які ваші очікування щодо майбутнього України і Європи?
– Мене найбільше вражає швидкість, з якою ваша країна проводить реформи, оптимізм і сила, мужність, хоробрість, які бачив увесь світ з того часу, як ви (Україна, – Ред.) стали об’єктом незаконного, неспровокованого і невиправданого вторгнення. Тому я б не очікувала нічого від наших українських друзів. Нам потрібно відповідати вашим очікуванням щодо ще більшої підтримки.
Про зміну настроїв українців з 2022 року
– Ви були в Києві у 2022 році. Який був настрій тоді і які зміни ви бачите зараз?
– З перших днів вторгнення можна було побачити стійкість, мужність, рішучість того, що Україна може жити у мирі, щоб зберегти її територіальну цілісність та суверенітет. Коли я приїхала згодом – побачила зруйновані дронами будівлі. Усвідомлюю, що потрібно допомагати Україні налагодити виробництво, щоб ви мали змогу захистити себе. Тепер я бачу місто, яке прагне продовжувати жити, молодь, яка хоче навчатися, родини, які хочуть, щоб їхні діти повернулися додому, матерів, які хочуть бачити своїх синів та чоловіків вдома.
Я бачу країну, яка не втрачає надію, попри весь смуток, розчарування та втрати. Вірю, що світло знову запанує над цією країною.



