Оптимізм не вмер: чому 2025-й став роком української сили
Давайте коротко пройдемося по основних моментах року, що минає.
Почнемо з того, що в умовах, коли війна наближається до четвертої річниці, взагалі система оцінки – що було хорошого і що було поганого за цей рік – практично не працює. Коли підступний ворог і сусід знищує українські міста, коли найкращі представники нації віддають свої життя, коли гинуть жінки, люди похилого віку і діти в тилу, потрібна інша оцінка – що допомагає триматися та боротися.
Тому я поставив на заставку картинку, що уособлює захисників України. Завдяки їм Україна тримається і бореться. І нехай це звучить пафосно, але їхній подвиг увійде в історію України на століття, як, наприклад, раніше увійшли в історію воїни УПА тощо.
Тепер пройдемося по подіях року.
Рік почався з приходу Трампа в Білий дім. Ця подія наклала відбиток на весь хід подій.
Згадаймо лютий. Трамп запрошує Зеленського до Білого дому і відразу, нахабно намагається схилити до капітуляції (підготовлена операція Венса “у вас немає карт”). Не вийшло – відбилися.
Далі завдяки Європі (це широке поняття, куди входить і Канада, і Японія – всі, хто допомагає) почалося коригування позиції Трампа і ця робота виявилася відносно успішною.
Вдалося продавити програму продажу зброї Трампом Україні за гроші союзників.
Вдалося схилити Трампа до першого і єдиного пакета санкцій проти Росії.
Ми повинні особливо відзначити та подякувати Стуббу, Мерцу, Макрону, Стармеру, Мелоні, Рютте, Королю Великої Британії, Урсулі та іншим.
Зі свого боку Європа продовжила чітко дотримуватися своєї лінії допомоги та підтримки, без будь-яких коливань. Щобільше – збільшила зусилля на тлі коливань Трампа.
Пакети військової допомоги надходили регулярно, санкції вводилися регулярно. Особливо потрібно відзначити Німеччину, 8 північних країн, Польщу та інших союзників.
Крім запуску програми PURL, ми зобов’язані відзначити виділення Європою €90 млрд Україні на 2026-27 роки. Це визначальні події.
Ми обов’язково повинні відзначити рух України в ЄС – він триває, попри труднощі.
Далі.
Серед знакових подій ми повинні відзначити розвиток українського ВПК. В неймовірно складних умовах і за допомогою союзників Україна змогла налагодити масовий випуск дронів, безпілотників, артилерії тощо.
Також ми повинні окремо відзначити Чеську ініціативу.
Знаковою подією року стали систематичні удари України по важливій економічній і військовій інфраструктурі ворога – НПЗ, аеродроми, засоби ППО, газо- і нафтопроводи, військові фабрики, танкери, кораблі, літаки, підводні човни та інше.
По всіх цих об’єктах Україна завдавала ударів далеко за своїми кордонами. Було кілька справді унікальних операцій.
Далі. Фронт.
Завдяки мужності наших захисників можна сміливо сказати, що наступ Росії – 2025 повністю провалений.
Геополітика.
Країни Глобального Півдня і Китай продовжили дотримуватися своєї аморфної позиції та ловити свої геополітичні бонуси.
Ми повинні відзначити падіння режиму Асада, розгром Ізраїлем і США Ірану.
Внутрішня кухня.
Ми повинні відзначити, що завдяки допомозі союзників економіка та інфраструктура України продовжують функціонувати, не занепали.
Ми повинні відзначити громадянське суспільство, яке в умовах війни, змогло за допомогою союзників відбити атаку на антикорупційні органи. Ми повинні відзначити падіння Єрмака як дуже важливу подію також.
Ось такі знакові події, віхи – могло бути гірше, оптимізм не вмер.
У прийдешньому році найголовнішим і визначальним буде дипломатичний процес – процес закінчення війни. Все, що буде відбуватися, так чи інакше буде визначатися цим трендом, впливати на нього.
Наприкінці хочу подякувати всім читачам, підписникам, друзям, учасникам нашої спільноти. Хочу побажати всім і вашим близьким, щоб наступний рік став кращим за минулий, здоров’я. Хоча б так. Віри, надії, любові.
З прийдешнім.