Президентські вибори у Казахстані: хто замінить Назарбаєва

У Республіці Казахстан 9 червня відбудуться вибори глави держави.

Відставку Нурсултана Назарбаєва не можна назвати спонтанною, відповідне рішення готували завчасно, для цього розчищали політичне поле.

Як пройдуть президентські вибори

Майбутні вибори символізуватимуть остаточне полишення Назарбаєвим своєї персональної посади, але вони жодним чином не підтверджують його плани йти з політики. Скоріше навпаки, багаторічний лідер нації передасть пост суто технічному кандидату, якого зможе повністю контролювати та впливати на ключові державні рішення.

Нурсултан Назарбаєв зможе реалізувати оптимальну модель передання влади, яка буде виграшна в довгостроковій перспективі.

Поступовий транзит дозволить збалансувати ключові групи інтересів, вибрати зручного наступника та зміцнити позиції членів власної сім’ї, що не можна назвати легким завданням.

Достатньо вивчити досвід сусіднього Узбекистану, де після смерті Іслама Карімова було повністю нівельовано вплив родини екс-президента. Думаю, Назарбаєв не в захваті від такої перспективи та вирішив зіграти по-іншому, виходячи з чіткого розрахунку.

Президентські вибори у Казахстані покликані стати одним з інструментів поступового та легітимного передання влади від Назарбаєва як політичної фігури до своєрідного колективного Назарбаєва – представників його найближчого оточення.

Виконувач обов’язків глави держави та один з лідерів партії Нур Отан Касим-Жомарат Токаєв покликаний стати першим елементом створюваної управлінської моделі після перемоги на президентських виборах.

Антисистемні сили перебувають в достатньо жорстких умовах, вони позбавлені відкритих правил гри і, як наслідок, не мають відповідного рівня суспільної підтримки. Натомість, розігрується вже традиційний для пострадянських реалій сценарій, коли під роль опонентів обирають відверто слабких кандидатів, які не мають жодного публічного капіталу, ресурсів та, як правило, не ведуть повноцінної кампанії.

За цих умов ситуація розвиватиметься в рамках заздалегідь підготовленого плану та повинна завершитись впевненою перемогою ставленика Назарбаєва з підтримкою в районі 80%, тому найбільшою інтригою президентської кампанії стане саме кількість голосів за Токаєва.

В оточенні Назарабаєва розраховують залучити максимальну увагу до майбутніх виборів важливих міжнародних партнерів в обличчі Китайської Народної Республіки, Російської Федерації та країн Європейського Союзу.

Зовнішня легітимність – важливий атрибут для нового президента Казахстану, оскільки зовнішньополітична діяльність лежатиме в основі його функціоналу у нових конфігураціях політичної влади (не дарма кандидатура наступника підбиралась з урахуванням великого дипломатичного досвіду Токаєва).

Що робитиме Назарбаєв після виборів

Під надійним контролем Назарбаєва новий президент зосереджуватиметься більше на геополітиці, ніж на внутрішньополітичних кейсах, що стане однією з особливостей нової управлінської моделі, де нівелювання загрози концентрації владних повноважень в руках однієї сили забезпечуватиметься чітким розподілом обов’язків між усіма гравцями.

Назарбаєв візьме на себе роль диригента державницьких процесів та арбітра політичної конкуренції в країні.

Переформатована під нього Рада Безпеки забезпечуватиме конституційний контроль за ключовими позиціями державного механізму. Від постаті Назарбаєва залежатиме кінцевий успіх транзиту, але в цьому полягає і головний виклик.

Зрозуміло, що через вік Назарбаєв не матиме змоги постійно гарантувати мирність політичного життя в Казахстані, а Токаєв не може претендувати на роль безальтернативного лідера, – це президент одного терміну, суто технічна фігура.

Чи буде боротьба за владу

Головний предмет торгу стосуватиметься того, хто буде наступним після Токаєва. Над цим думатиме Назарбаєв впродовж наступних п’яти років.

Серед найбільш реалістичних фігур знаходиться Самат Абіш – чинний заступник голови Комітету національної безпеки і, за щасливим збігом обставин, племінник самого Назарбаєва. Його підтримує частина впливових людей з оточення екс-президента. Проте головними противниками такого розвитку подій залишаються окремі члени сім’ї.

Зокрема, Дарига Назарбаєва, дочка багаторічного президента, нещодавно була обрана головою Сенату (верхньої палати парламенту) та змінила на посаді самого Токаєва. Схожої думки притримується зять Назарбаєва Тимур Кулібаєв, який має вагомий вплив та володіє потужним фінансовим капіталом, контролює значну частину банківського сектору Казахстану.

Читайте: Таємниці сім’ї Назарбаєва: хто стане президентом Казахстану

Казахстан поступово переходитиме на новий політичний етап – підготовка до життя без Назарбаєва, який супроводжуватиметься конкуренцією за перерозподіл сфер впливу і закріплення основ для подальшого стабільного функціонування режиму.

Основне завдання вічного лідера країни – забезпечити мирний транзит та нав’язати усім учасникам політичного життя країни єдину систему правил, дотримання яких здійснюватиметься навіть після остаточного відходу Назарбаєва.

Автор: Антон Найчук, кандидат політичних наук, директор Фонду громадської дипломатії.