Протест жовтих жилетів у Франції: російська присутність є, але вона не є ключовою

Рух жовтих жилетів у Франції – масові акції протесту через різке зростання цін на паливо – переріс в масштабний загальнонаціональний бунт. Принаймні так нам говорять європейські ЗМІ. Для ЄС протести насправді масштабні, але ж, коли порівняти, наприклад, з нашими виступами євробляхерів, то, при всій повазі до Франції, акції в Україні були більш потужними.

Проте події у Парижі та інших містах важливі та симптоматичні. Чому?

Протести у Франції – це наслідки політичних процесів, а саме, кризи французької парламентської республіки.

З одного боку, держава має проблему з підтриманням старого рівня соціальних гарантій на фоні необхідності стимулювання бізнесу. З іншого боку, політичні партії не можуть швидко змінюватися та ефективно реагувати на виклики, залишаючись при тому в достатньо вузьких межах європейського політичного консенсусу.

Саме тому у Франції останні років 12 періодично крайні ліві або крайні праві партії достатньо успішно проривалися в місцеву владу або в парламент. Можна констатувати прояви певного розбалансування політичної системи Французької Республіки загалом.

Відповідно, думати, що такі протести неможливі — це було б оптимістично. В нашому випадку криза політичної системи наклалася на традиції французького суспільства проводити потужні масові протести.

Чи є тут рука Кремля?

Я не вважаю, що рух жовтих жилетів – креатура Росії. Скоріше, в Кремлі зрозуміли потенційну вигоду від масових акцій протесту та постаралися в чомусь “допомогти”. Десь медійною підтримкою, частково залучивши до участі структури, з якими є давнє співробітництво.

Росія достатньо успішно працює одночасно з крайніми флангами політичного поля – як з лівими, так і з правими одночасно. Згадаємо анархістів, марксистів, комуністів той же Франції з одного боку, і скандал з фінансуванням Марін Ле Пен.

Тому, зважаючи на інтерес Кремля, те що в протестах бере участь частина тих, хто співпрацював з Росією або співпрацює сьогодні – природній процес. Російська присутність є, але вона не є ключовою. Ключова — це криза Франції загалом.

На фоні таких явищ достатньо часто з’являються нові неструктовані сили, які намагатимуться вийти в політику. Тому поява 25 вимог до уряду також була прогнозованою.

Щодо змісту, тут маємо цікаву суміш крайнє лівого та крайнє правого популізму. У своєму маніфесті жовті жилети вимагають розширення соціальних пільг, додаткові робочі місця в бюджетній сфері, анулювання внутрішнього боргу. При цьому вимагають обмежування імпорту, ліквідацію медійних монополій, зупинку потоку мігрантів. Ліберальної економіки тут не видно.

Такі тези розраховані саме на мешканців передмість, на регіони, де є достатньо велика кількість етнічних меншин – тих же мігрантів, вихідців з французьких колоній.

Такого набору може вистачити для того, щоб увійти якщо не до парламенту, то до місцевої влади або навіть до Національної Асамблеї чи Європейського парламенту. Звісно, якщо жовті жилети структуруються.

Але я не думаю, що влада Франції буде серйозно сприймати перелік цих вимог. Уряд розуміє, що є необхідність вдаватися до непопулярних заходів. В одворотньому випадку економіка не буде спроможна нести на собі цей вантаж соціальних зобов’язань перед своїми громадянами.

Тому я вважаю, що протести будуть продовжуватися найближчих пару тижнів, після чого (як у випадку з минулими протестами) або закінчаться самі (наближаються свята), або будуть придушені. Далі, швидше за все, жовті жилети спробують організувати якусь політичну партію і спробують свої сили у виборах.

Автор: Ігар Тишкевич, експерт програми Міжнародна і внутрішня політика Українського інституту майбутнього.