У Брюсселі відбулася зустріч Рамштайн-3, на якій міністри оборони понад 45 країн спільно вирішували, яку зброю далі надавати Україні. За результатами цього засідання учасники домовилися надати нам вогневі засоби дальньої дії, броню та засоби берегової оборони.
Це потужна допомога, яка не дає нам програти, однак і не дає виграти. Тобто Україна не отримує від Заходу ту кількість зброї, яка б здійснила перелам на нашу користь.
Радник глави Офісу президента Михайло Подоляк заявив, що співвідношення російської до української артилерії на окремих ділянках – 10 до 1. І що Україні для паритету у зброї з Росією потрібні 1 тис. гаубиць калібру 155 мм, 300 реактивних систем залпового вогню, 500 танків, 2 тис. одиниць бронетехніки та 1 тис. дронів. Це для паритету, не для переваги.
Водночас військовий аналітик Агіл Рустамзаде каже, що нам потрібно 40-60 одиниць САУ і таку ж кількість РСЗВ. Це дозволить стійко тримати оборону та активно знищувати противника. Але знову таки не перемогти у військовому плані, а лише методично виснажувати противника.
Ми знаємо, що є країни, які хотіли б зберегти стосунки з Росією, йдеться першочергово про Францію та Німеччину. Однак є і ті країни, які хочуть капітуляції Москви, йдеться про США та Великобританію. Але навіть вони не хочуть надавати нам достатню кількість не те що наступальної, а навіть оборонної зброї. Надати нам потрібну кількість зброї Захід не може з політичних і військових причин.
Якщо Україна отримає зброю, якою наша армія перейде в активний і беззаперечний контрнаступ, а ще почне розбивати далекобійною артилерією та ракетами тил, логістику постачань на території Росії (власне, це потрібно для того, щоб Москва капітулювала), то Путін очевидно завдасть тактичний ядерний удар, а збити нам ці ракети буде нічим.

Тому Захід обрав тактику виснаження на військовому та економічному фронтах. І збирається за допомогою маленьких кроків змусити Росію відмовитися від своїх планів саме через виснаження. А цього виснаження можна досягти, якщо українські війська за допомогою обмеженої західної зброї молотимуть противника в обороні. Саме в обороні, а не в наступі.
У чому ще полягає задум Заходу? У тому, що війна такого штибу, коли сторони потроху перетягують на різні боки канат, дозволяє Росії шукати більш-менш прийнятний політичний вихід. Те саме збереження обличчя, про яке нам кажуть Макрон, Шольц та Драгі.
Саме тому Захід не надає нам ту кількість зброї, яка допомогла б повністю вигнати російські війська з нашої території. Але варто не забувати, що оборонну зброю ми все одно отримуємо, тому це допомагає нам тримати позиції, але ціною тисячі життів українських воїнів. Це ціна, яку платить Україна за своє збереження.