Паралелі з 1914-м?
“Сто років тому саме так виглядав початок Першої світової війни“, – написав у соцмережі опозиційний російський політик Дмитро Гудков.
Вчорашнє гучне вбивство російського посла Андрія Карлова в Туреччині багатьом навіяло порівняння з вбивством ерцгерцога Австро-Угорської імперії Франца Фердинанда в 1914-му, яке стало приводом для початку Першої світової війни.
Трагедія в Анкарі відбулась напередодні тристоронніх переговорів щодо Сирії між Росією, Іраном і Туреччиною. Карлов – один із основних посередників у відносинах Москви і Анкари, в минулому – посол РФ у Північній Кореї. Деякі експерти стверджують, що вбивство російського посла може спровокувати регіональний або навіть світовий конфлікт.
Сирія – Балкани ХХІ століття?
На перший погляд, порівняння з подіями 1914 року видаються доцільними: скоєно публічне вбивство високопоставленого дипломата в регіоні, де стикаються інтереси провідних світових держав. У XX столітті Балкани називали “пороховою бочкою” світу, сьогодні такий статус належить Сирії.
Микола Капітоненко, експерт-міжнародник, Директор Центру досліджень міжнародних відносин, вважає, що аналогії і паралелі з вбивством Фердинанда 1914-го невиправдані. І тригером великого конфлікту вбивство російського посла не стане.
По-перше, ескалація конфлікту в 1914-му відбулась з тієї причини, що існуючий світовий порядок не влаштовував більшість провідних держав, які прагнули перерозподілити карту світу.
Перша світова війна розпочалась не тому, що вбили ерцгерцога, і навіть не тому, що між Росією і Австро-Угорщиною були нерозв’язані суперечності. Війна почалась тому, що воювати було вигідніше, ніж чекати. Така ситуація тоді склалась з безлічі причин: від конфігурації військових альянсів в Європі до відсутності загального простору безпеки.
Сьогоднішня ситуація в світі – не з кращих, підкреслює Капітоненко. У цих умовах ризик непередбачуваності, помилок, криз і війн зростає. Однак великий конфлікт малоймовірний.
На відміну від 1914 року, сьогодні всім великим гравцям вигідніше чекати. Захід чекає подальшого ослаблення Росії, Кремль чекає розколу Заходу або великої угоди з Вашингтоном. Воювати занадто дорого. Співпраця Москви і Анкари визначається схожістю режимів, ностальгією за величним імперським минулим, бажанням заробляти на поставках газу і сирійським питанням. Ніщо з цього не зміниться після вбивства посла.
По-друге, на відміну від 1914-го, після трагедії в Анкарі Путін і Ердоган відразу ж підкреслили, що вбивство посла не погіршить відносини між країнами. Останнім часом, Москва і Анкара підтримують тісні контакти на політичному і військовому рівні. Немає вагомих причин для перегляду однієї з країн діючих угод по Сирії або будівництва газопроводу з Росії в Туреччину.
Як далі розвиватимуться відносини між Росією і Туреччиною?
Сценарій 1. Зближення Москви і Анкари.
Політичні аналітики вважають, що Росія і Туреччина можуть використати вбивство російського посла для подальшого геополітичного зближення держав. Проурядові коментатори в обох країнах уже заявляють, що вчорашній теракт – це спецоперація Заходу, мета якої – посварити Росію з Туреччиною.
Читайте: Клімкін про вбивство посла РФ: Росія відповідальна за вбивства тисяч людей
Сценарій 2. Туреччина у полоні Кремля.
Експерти підкреслюють: Кремль може отримати користь від вбивства посла. Москва може посилити тиск на Анкару, що вплине на перебіг війни в Сирії. Таким чином, Росія зможе розраховувати на більшу підтримку з боку Туреччини на Близькому Сході.
Читайте: Вбивство посла: Путін поговорив з Ердоганом та скликав силовиків
Сценарій 3. Конфлікт Росії з Туреччиною.
Якщо результати розслідування вбивства Карлова не влаштують Росію (наприклад, Кремль може побажати побачити “руку Заходу” в ньому), можливе погіршення відносин Москви і Анкари, що призведе до зміни балансу сил на Близькому Сході.
Читайте: Убивство посла РФ в Анкарі: Путін готує відповідь
Іван Стахурський