Замах на Трампа: довга історія насильства проти президентів США та кандидатів

Замах на експрезидента США Дональда Трампа 13 липня в Пенсільванії є одним із понад десятка нападів на американських президентів, обраних або кандидатів у президенти в історії Сполучених Штатів Америки. 

Згідно з даними звіту Конгресу, опублікованого у 2008 році, було скоєно 15 нападів на президентів, обраних президентів і кандидатів між 1835-м і 2005 роками. Однак відтоді були зроблені спроби нових нападів. 

Наприклад, у 2011 році чоловіка звинуватили в спробі вбити тодішнього президента Барака Обаму після того, як влада заявила, що він стріляв у Білий дім. А у 2018 році Секретна служба перехопила бомбу, яку надіслали Обамі. 

Крім того, у 2016 році під час мітингу в Лас-Вегасі за тодішнього кандидата Дональда Трампа чоловік намагався вирвати пістолет у поліціянта. Згодом зловмисник зізнався, що планував убити його.

Через рік інший чоловік намагався вкрасти навантажувач під час мітингу Трампа, щоб його вбити. 

Зокрема, є й інші випадки замахів та нападів на американських президентів і кандидатів у ХХ і ХХІ століттях.  

Замах на Джорджа Буша 

У 2005 році зловмисник під час мітингу в Тбілісі кинув у Буша гранату, але вона не вибухнула. 

Тоді невідомий, який годинами стояв під сонцем, одягнений у важке шкіряне пальто, бурмотів і лаявся собі під ніс, був частиною величезного натовпу, який чекав на виступ президента Буша на площі Свободи в Тбілісі, Грузія. 

Він притискав до грудей заховану в червоній хустці ручну гранату. Чоловік планував убити президента.

Коли президент почав виступ, зловмисник витягнув шпильку та жбурнув гранату в бік трибуни.   

На щастя, ручна граната не вибухнула, оскільки червона хустка, щільно обгорнута навколо неї, не дозволила ударному механізму спрацювати достатньо швидко. 

Пильний грузинський офіцер служби безпеки підхопив гранату і забрав її з місця події. Тим часом чоловік розчинився у величезному натовпі та зник. 

11 січня злочинець був визнаний винним і засуджений до довічного ув’язнення за напад на Буша і вбивство грузинського поліціянта. 

Замах на життя Рональда Рейгана 

30 березня 1981 року президент Рейган залишав готель Hilton у Вашингтоні, округ Колумбія, де він розмовляв із 5000 членами Американської федерації праці (AFL-CIO), коли пролунали кілька пострілів.  

Стріляв Джон Гінклі-молодший, який раніше переслідував президента Джиммі Картера і лікувався від психічного розладу. Він вистрілив з револьвера 22-го калібру у президента та його охорону. 

Рейган був поранений, коли одна з куль зрикошетила від лімузина, влучивши йому під ліву пахву. Під час стрілянини також були поранені прессекретар Джеймс Брейді, агент Секретної служби Тімоті Маккарті й поліціянт Томас Делаганті.  

Поранення президента Рейгана не помітили, поки він не почав кашляти кров’ю. Після цього його відвезли до лікарні імені Джорджа Вашингтона.

Після 12 днів перебування в лікарні він зміг повернутися до Білого дому з новим зобов’язанням змінити відносини між Сполученими Штатами й Радянським Союзом. 

Замахи на Джеральда Форда 

У 1975 році на президента Джеральда Форда було здійснено два замахи на вбивство.

5 вересня 1975 року послідовниця Чарлза Менсона вистрілила в Джеральда Форда, коли він підійшов до натовпу, щоби потиснути їй руку. Її миттєво обеззброїли і згодом засудили.

Через 17 днів після замаху, 22 вересня 1975 року в Сан-Франциско, Сара Мур вистрілила в Форда з револьвера.

Завдяки тому, що колишній морський піхотинець Олівер Сіппл схопив її руку, вона не влучила в Форда. Одначе її куля поранила водія таксі. Жінку засудили до довічного ув’язнення. Проте у грудні 2007 року вона була помилувана.

Замах на Джорджа Воллеса 

У травні 1972 року у тодішнього губернатора штату Алабама та кандидата у президенти від Демократичної партії Воллеса вистрелили чотири рази після мітингу в Лорелі, штат Меріленд. 

Джорджу Воллесу влучили в живіт і груди, одна з куль застрягла в хребті, залишивши його паралізованим від попереку. 

Того вечора Воллеса оперували близько п’яти годин, йому знадобилося багато крові, щоб вижити. Ще троє поранених під час стрілянини також вижили.

Убивство сенатора США Роберта Кеннеді

Після перемоги на праймеріз Демократичної партії в Каліфорнії 5 червня 1968 року Кеннеді проходив кухнею готелю Амбасадор, коли в нього вистрелив палестинець Серхан Серхан.

Це сталося після його промови з приводу перемоги на попередніх виборах у штаті Каліфорнія.

Він був смертельно поранений у праву частину потиличної частки голови пострілом із близької відстані на кухні готелю Амбасадор. Водночас поранень зазнали ще п’ятеро людей.

Роберт Кеннеді помер наступного дня після поранення, 6 червня 1968 року.

Замах на Гаррі Трумена

Згідно зі звітом Конгресу, 1 листопада 1950 року Оскар Коллазо та Грізеліо Торресола намагалися вбити Трумена. Зловмисники обстріляли Білий дім.

Трумен не постраждав, але поліціянт загинув, зокрема ще двоє дістали поранення.

Замах на Франкліна Рузвельта 

15 лютого 1933 року в Маямі у Рузвельта вистрілили п’ять разів. Замах стався менш ніж за три тижні до інавгурації Рузвельта на перший термін.  

Внаслідок пострілів Рузвельт не зазнав поранень. Одначе було поранено чотирьох інших осіб. Зокрема, вбито мера Чикаго Антона Чермака.  

Зловмисника, який стріляв, було визнано винним і страчено 20 березня 1933 року.  

Замах на Теодора Рузвельта  

14 жовтня 1912 року було скоєно замах на Теодора Рузвельта.  

Рузвельт був президентом США два терміни – його призначили на посаду після вбивства тодішнього президента Вільяма Мак-Кінлі в 1901 році – та коли виграв власний термін у 1904 році. 

Згідно з даними Бібліотеки Конгресу, 14 жовтня 1912 року в готелі Мілуокі, штат Вісконсин, бізнесмен Джон Шранк націлив на Рузвельта свій револьвер кольт 38-го калібру. 

За інформацією Бібліотеки, Шранк вважав, що Мак-Кінлі попросив Шранка помститися за його смерть уві сні. 

Кулі не влучили у Рузвельта, оскільки їх затримала 50-сторінкова промова президента, складена в кишені піджака, та металевий футляр для окулярів. 

Скількох президентів США було вбито 

Чотирьох президентів США було вбито під час перебування в Білому домі: Авраама Лінкольна, Джеймса А. Гарфілда, Вільяма Мак-Кінлі та Джона Кеннеді. 

14 квітня 1865 року Джон Вілкс Бут вистрілив Лінкольну в голову під час перегляду вистави в театрі Форда у Вашингтоні. Поранення президента було  смертельним. 

Лінкольн пролежав у комі близько дев’яти годин, після чого вранці 15 квітня помер.  

2 липня 1881 року Гарфілд був застрелений Чарльзом Гіто на залізничній станції Балтімор і Потомак у Вашингтоні, округ Колумбія. Гарфілд тоді був лише на четвертому місяці свого президентства. 

Гарфілда поранили у спину, і ще одна куля зачепила його плече. Він прожив ще 79 днів, перш ніж померти 19 вересня після інфекцій під час лікування його рани – від брудних рук і нестерилізованих медичних інструментів. 

У Мак-Кінлі вистрелили 6 вересня 1901 року в Храмі музики в Буффало, штат Нью-Йорк. Мак-Кінлі дістав два поранення в живіт і помер 14 вересня. 

Леон Чолгош наблизився до президента з простягнутою рукою, нібито бажаючи з ним привітатися, та двічі зблизька вистрелив йому в живіт із револьвера, що був загорнутий в хустинку. Перша куля зрикошетила від ґудзика або від медалі на піджаку Маккінлі та опинилася в рукаві, але другий постріл пронизав його шлунок. Президент помер через 9 днів – 14 вересня 1901-го. 

Убивство Джона Кеннеді відбулося 22 листопада 1963 в Далласі, штат Техас. Він був застрелений в голову зі снайперської гвинтівки під час поїздки на кабріолеті зі своєю дружиною Жаклін Кеннеді в супроводі кортежу. Президент помер майже відразу – через 30 хвилини після того, як у нього влучили.